Балканські війни

Позавчора Хорватія відзначила День пам’яті жертв воєн початку 90–х років, якими був позначений розпад Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія. Жертв воєн згадують у той день, коли під натиском сербських та югославських військ впало хорватське місто Вуковар. Більше 1600 хорватів загинули, захищаючи його. Позавчора ж 20 тисяч сербів вийшли на вулиці Загреба, щоб відзначити 17–ту річницю падіння Вуковара.

Також позавчора Міжнародний суд справедливості вирішив прийняти до розгляду позов Хорватії проти Сербії, поданий ще 1999 року, зі звинуваченнями у геноциді хорватів під час війни 1991—1995 років. Загалом тоді загинули 20 тисяч хорватів, більшість — мирне населення, яке сербські загони піддавали катуванням та розстрілам. Це другий в історії суду позов країни про визнання дій по відношенню до її народу геноцидом. Перший позов, також до Сербії, склала Боснія і Герцеговина. Хорватія вимагає від Сербії не лише покаяння, а й відшкодування збитків.

На попередніх слуханнях, у травні цього року, Белград висловив заперечення проти розгляду позову, посилаючись на те, що Сербія як правонаступниця Соціалістичної Республіки Сербія 1999 року ще не була членом ООН і не підписувала жодних конвенцій. Відповідно, Сербія не може нести відповідальність за дії СРЮ. Судді не погодилися з таким аргументом.

У лютому 2007 року Гаазький суд розглянув подібний позов до Сербії з боку Боснії і Герцеговини і підтвердив, що організована сербами бійня мусульман у Сребрениці в липні 1995 року була актом геноциду, але Белград не несе за неї прямої відповідальності. Суд визнав Сербію винною лише в порушенні міжнародного законодавства, оскільки вона могла, але не захотіла зупинити кровопролиття. Визнання справедливості боснійського позову означало б, що Сербія змушена буде виплатити Боснії і Герцеговині багатомільярдні компенсації, а таких сум вона просто не має.

Рішення вищого юридичного органу ООН мають зобов’язуючу силу і оскарженню не підлягають. Дата слухання хорватського позову ще не визначена. Провідний хорватський правник Іван Сімонович, який готував позов, висловив припущення, що його вивчення та розгляд триватимуть приблизно три роки.

Міністр закордонних справ Сербії Вук Єремич заявив, що його країна подасть зустрічний позов до Хорватії зі звинуваченнями в воєнних злочинах та етнічних чистках. Хорватія виселила зі своєї території приблизно 200 тисяч етнічних сербів. Сотні з них загинули під час проведення цієї операції. Сербський представник у Гаазі так прокоментував рішення суду про розгляд позову Хорватії: «Це стане стимулом для продовження конфронтації народів та суспільств. Я не вважаю, що це хороше рішення. Було б більш раціонально наполягати на індивідуальній відповідальності».