Буто чи не буто? Буто!

Три дні неймовірного театру обіцяють львів’янам та гостям міста організатори фестивалю «Драбина». Чому неймовірного? А тому, що на цей фест з’їжджаються непрофесійні театральні колективи, які не страждають на штампи і комплекси академічних театрів, не залежать від репертуарних умовностей, а творять на своє задоволення. Цього року Львів пересвідчиться вп’яте, що шалений політ фантазії непрофесійних акторів та режисерів може давати дуже цікаві результати.

Переконуватимуть їх у цьо­му Народний театр­студія «АгаТ» (Луганськ), мім­дует «Next step», музична формація «Сhess» (Рівне), Performative Group Body. Movement.Urban (Рацібож, Польща), «Сакраментум» (Москва, РФ) — усього 12 театральних колективів. Як розповіла координатор «Драбини» Оксана Дудко, конкурсна програма фестивалю матиме номінації «Краща вистава», «Краща режисерська робота», «Приз глядацьких симпатій». Будуть і скромні грошові призи — «Кращий актор» і «Кращий режисер» отримають по тисячі гривень, а «Кращий театр» — півтори тисячі гривень. Журі фестивалю очолює письменник Юрко Іздрик.

Найцікавішою позицією «Драбини2008» є вистави театрів польських «МААТ» (Люблін) та Група перформативна «Тіло. Рух. Місто» (Рацібож), які працюють у техніці буто.

Цей мистецький стиль, що народився в Японії у другій половині минулого століття — хореограф Тацумі Хідзіката створив першу таку виставу за твором Юкіо Місіми, а згодом організував колектив «Танець пітьми», — з українським театром поки що спільних точок дотику не мав. Після «Драбини», переконані організатори фестивалю, ситуація з японським буто в Україні повинна змінитися. Оскільки стиль, який має філософське підґрунтя, справді вартий того, аби взяти його до творчого активу: особливістю техніки буто є акцент не на русі тіла, а на самому тілі, характерні особливості стилю — ембріональна скрюченість тіла, судомно зведені пальці, викривлена міміка. У такий спосіб Хідзіката прагнув втекти від ідеалізації людського тіла, повернувши його до природної гармонії.

Вистави та майстер­класи «Драбини» відбуватимуться у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, Першому українському театрі для дітей та юнацтва, Театрі ім. Леся Курбаса, Духовному театрі «Воскресіння», Центрі міської історії Центрально­Східної Європи.