Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Три дні неймовірного театру обіцяють львів’янам та гостям міста організатори фестивалю «Драбина». Чому неймовірного? А тому, що на цей фест з’їжджаються непрофесійні театральні колективи, які не страждають на штампи і комплекси академічних театрів, не залежать від репертуарних умовностей, а творять на своє задоволення. Цього року Львів пересвідчиться вп’яте, що шалений політ фантазії непрофесійних акторів та режисерів може давати дуже цікаві результати.
Переконуватимуть їх у цьому Народний театрстудія «АгаТ» (Луганськ), мімдует «Next step», музична формація «Сhess» (Рівне), Performative Group Body. Movement.Urban (Рацібож, Польща), «Сакраментум» (Москва, РФ) — усього 12 театральних колективів. Як розповіла координатор «Драбини» Оксана Дудко, конкурсна програма фестивалю матиме номінації «Краща вистава», «Краща режисерська робота», «Приз глядацьких симпатій». Будуть і скромні грошові призи — «Кращий актор» і «Кращий режисер» отримають по тисячі гривень, а «Кращий театр» — півтори тисячі гривень. Журі фестивалю очолює письменник Юрко Іздрик.
Найцікавішою позицією «Драбини2008» є вистави театрів польських «МААТ» (Люблін) та Група перформативна «Тіло. Рух. Місто» (Рацібож), які працюють у техніці буто.
Цей мистецький стиль, що народився в Японії у другій половині минулого століття — хореограф Тацумі Хідзіката створив першу таку виставу за твором Юкіо Місіми, а згодом організував колектив «Танець пітьми», — з українським театром поки що спільних точок дотику не мав. Після «Драбини», переконані організатори фестивалю, ситуація з японським буто в Україні повинна змінитися. Оскільки стиль, який має філософське підґрунтя, справді вартий того, аби взяти його до творчого активу: особливістю техніки буто є акцент не на русі тіла, а на самому тілі, характерні особливості стилю — ембріональна скрюченість тіла, судомно зведені пальці, викривлена міміка. У такий спосіб Хідзіката прагнув втекти від ідеалізації людського тіла, повернувши його до природної гармонії.
Вистави та майстеркласи «Драбини» відбуватимуться у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, Першому українському театрі для дітей та юнацтва, Театрі ім. Леся Курбаса, Духовному театрі «Воскресіння», Центрі міської історії ЦентральноСхідної Європи.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>