Днями стало відомо, що Європейська комісія розпочала антидемпінгове розслідування щодо імпорту українських, російських та турецьких квадратних і прямокутних труб. Брюссельські чиновники запідозрили, що трійка «неєесівських» держав завдає великої шкоди місцевим виробникам.
Офіційно розслідування розпочалося 13 листопада і триватиме 15 місяців. Але вже через 9 місяців комісія ЄС може змінити умови імпорту цих труб до Євросоюзу. Для України така недовіра з боку Європейського Союзу може коштувати дуже дорого — втратою значної кількості робочих місць, а також частково валютного надходження. За даними Українського союзу промисловців і підприємців, гірничо–металургійна галузь, до якої і належить виробництво труб, дає 27 відсотків валового внутрішнього прибутку та 40 відсотків — від усіх валютних надходжень України. В металургійній галузі задіяні понад 500 тисяч робочих місць. Як пояснив «УМ» президент УСПП Анатолій Кінах, ринок збуту товарів української металургійної промисловості, у тому числі виробників труб, — це переважно країни ЄС. «Ринок Євросоюзу нам втратити не можна, — каже Анатолій Кінах. — По–перше, це призведе до втрати більшості робочих місць, по–друге — значно погіршить економіку України».
За словами Анатолія Кінаха, недовіра Євросоюзу до імпорту — це звична річ: в умовах формування зони вільної торгівлі з Україною, а також в умовах економічної кризи європейські держави намагаються захистити свій внутрішній ринок від конкурентоздатної металургійної української продукції. Результати такого захисту вже дали про себе знати. За даними УСПП, за жовтень цього року кількість експортованої до країн ЄС металургійної продукції зменшилася на 35 відсотків. «З боку України немає ніякого демпінгу, — говорить Анатолій Кінах. — Тому Україна мусить захистити свої інтереси на європейському ринку. Міністерство закордонних справ, Міністерство економіки, Міністерство аграрної політики разом із виробниками та експортерами металургійної продукції повинні об’єднати зусилля і розробити для Європейської комісії систему аргументації обґрунтованості ціноутворення на свій експорт».