Куди іти «зі спиною»?

Панове, на порядку денному — «стовп життя»

Як ми писали раніше, медичний відділ «УМ» пропонує усім читачам долучитися до важливої справи — поліпшення здоров’я. Для початку розв’яжемо деякі організаційні питання. По–перше, виконувати запропоновані вправи необхідно точно за описом, навіть якщо вони здаються вам надто примітивними або, навпаки, — занадто серйозними такими, що викликають подив оточуючих (список можна продовжити). Повірте, йоги, які босоніж ходять по битому склу, привертають набагато більше нездорової уваги, ніж люди, які 33 рази пережовують кожен шмат їжі. Можливо, для каменегриза з далекого кільця астероїдів просування гомо сапієнс до здорового життя здасться смішним, але не для осіб із розвиненим інтелектом, до яких належимо ми з вами. По–друге, будьте готові до того, що спочатку вам доведеться примушувати себе щось робити. Але згодом кожна корисна вправа має стати звичкою — такою, як вранішнє чищення зубів або нанесення крему на шкіру рук.

Сьогоднішнє засідання «Клубу прихильників здорового способу життя» ми вирішили присвятити хребту — «стовпу життя», без нормальної роботи якого нас не тішитеме ані сяюче волосся, ані переконлива перемога над целюлітом. Пригадайте, будь ласка, чи не відчували ви колись у житті сильний біль у попереку після роботи на «фазенді»? Чи виникала потреба вправляти зміщені хребці? Чи «тягнуло» руку, ногу або шию після підйому вантажів? Чи виникав у вас коли–небудь біль «у серці» при ідеальній кардіограмі та чудових результатах ультразвукового обстеження цього органу?

Якщо відповідь «так», вам обов’язково треба побувати у вертебролога — лікаря, який добре знається на захворюваннях хребта. Просто зараз заплануйте собі зручний день (бажано не затягуючи) для візиту в поліклініку. Я, наприклад, збираюся туди завітати наступної середи. Якщо вертебролога там немає, запитайте в реєстратурі, до кого можна звернутися «зі спиною». Зазвичай направляють до хірурга чи невролога (невропатолога). Відразу поясніть лікареві, що ви дуже хочете радіти життю в усіх його проявах, але іноді настрій псують неприємні прояви з боку хребта. Після огляду, досить тривалої бесіди (медики називають її збором анамнезу) та потрібних діагностичних процедур (для початку — рентген, іноді можуть дати направлення на магнітно–резонансну томографію) ви дізнаєтесь про реальний стан свого хребта.

І тут ви можете з’ясувати, що біль «у серці» насправді спричинила міжхребцева грижа. А «тупі» болі в попереку свідчать про розвиток остеохондрозу. Можливо, лікар скаже: «Шановна (ий), у вас м’язи спини надто слабкі, не тримають хребет як треба, тож мусите розвивати». Або ви почуєте: «Окрім сколіозу такого–то ступеня, проблем немає». Після визначення діагнозу лікар — залежно від ситуації — може дати вам направлення на рефлексотерапію, фізіотерапію або масаж, прописати курс вітамінів, порекомендувати тракції (витягнення) на спеціальному стільцеві або дошці, відправити на електротепловібропунктуру (ефект дають одначасно струм, тепло і коливання) чи на лікувальну фізкультуру (індивідуально підібрані вправи допоможуть розвивати м’язи спини), порадити відпочинок у санаторії з радоновими чи сірководневими ваннами тощо.

Тільки без фанатизму!

Дочитали? Тепер сядьте на стілець, відсуньтесь від його спинки, покладіть руки на коліна і випряміть хребет. Попросіть колег (якщо ви на роботі) або рідних (коли вдома) допомогти «зліпити» позу, при якій хребет ішов би максимально рівною лінією — від копчика й до основи черепа. Розслабтесь. Якщо пряма лінія трохи з’їхала — не страшно, головне, щоб не було напруження. Запам’ятайте цю позу і відчуття, які вона породжує. Тепер підніміть руки вгору. Плавно, із задоволенням потягніться. Подумайте про щось приємне. Зовсім трішечки (без фанатизму!) прогніться назад, вперед. Якщо ніде не болить, продовжуйте. Дуже повільно нахиліться вправо, вліво. Витягніть руки перед собою, стисніть і розтисніть кулаки 3—5 разів.

Опустіть руки так, щоб вони вільно звисали вздовж тіла. Повністю розслабте верхні кінцівки — від плеча до кінчиків пальців. «Забудьте» про них на хвилину.

Покладіть руки на коліна. Дуже–дуже повільно і без особливих зусиль нахиліть голову вперед, назад, вправо, вліво. Зробіть обертання головою — в один бік, в інший. Тепер нахиліть корпус вперед, назад, вправо, вліво — так само з невеликою амплітудою. Щиро посміхніться оточуючим, які підозріло на вас поглядають. Запропонуйте приєднатися до «стільцевої зарядки».

Сидячи на стільці, підніміть ноги, випрямивши їх у колінах. Добре, якщо стіл не заважає... Потягніться вперед спочатку п’ятами, потім — пальчиками ніг. Плавно опустіть ноги на підлогу.

Якщо після цього у вас виникло бажання підвестися та зробити декілька інших рухів, чудово! Головне — не застосовуйте великих зусиль. Виконуйте цей нехитрий комплекс через кожні 55 хвилин сидіння (не важливо, на роботі чи вдома), і буде вам щастя. А під час сидіння частіше змінюйте позу, щоб рівномірно навантажувати хребці. Це неважко і дуже прикольно, самі переконаєтесь!