Як «змити» сухоти?

Упродовж останніх років туберкульоз був і залишається серйозною медичною і водночас соціальною проблемою для України. Найбільш складна ситуація зараз спостерігається в південно–східному регіоні, оскільки сумнівне лідерство за рівнем захворюваності на сухоти утримують Херсонська, Миколаївська, Луганська та Кіровоградська області. Замикає п’ятірку Донеччина, де наприкінці минулого тижня відбулося засідання розширеної колегії МОЗ України з питань протидії туберкульозу. Причому учасникам зібрання був запропонований уже напрацьований досвід донеччан у протистоянні з важкою недугою.

У нас епідемія, ви не забули?

Туберкульоз — єдине інфекційне захворювання в нашій державі, яке, починаючи з 1996 року, визнане епідемією. Те, що хронічна бактеріальна інфекція спричиняє найбільшу кількість смертей по всьому світу, втішає мало. Як і те, що за всіма незавидними «сухотними» показниками Україна стабільно посідає друге місце в Європі, пропустивши наперед тільки Росію. Особливо тривожним симптомом є й те, що хвороба помітно «молодшає» — серед жінок середній вік хворих становить 25—30 років, у чоловіків — на десять років більше. А 10 відсотків випадків захворювання припадає на дітей віком до 14 років.

«Розглядаючи сьогодні проблему туберкульозу в державі, треба відзначити, що Донеччина в цьому відношенні добилася певних успіхів, — підкреслив міністр охорони здоров’я України, голова колегії МОЗ України Василь Князевич. — На сьогодні у цьому регіоні ми маємо стабілізацію ситуації. Адже і влада, і медики, і представники бізнесу об’єдналися для вирішення проблеми. Отож Донецька область, попри власні наявні соціально–економічні проблеми, дає гарний приклад для всіх інших областей».

У регіоні після прийняття в минулому році «Програми з подолання епідемії туберкульозу в Донецькій області на 2007—2011 роки» вдалося сконцентрувати всі зусилля і добитися певних успіхів. Зокрема, завдяки фінансуванню пунктів програми на 100 відсотків тут змогли зберегти всі протитуберкульо­зні лікувальні заклади. А це позначилося на показниках захворювання. Приміром, у порівнянні з «допрограмним» періодом минулого року кількість випадків захворювання зменшилася майже на 5 відсотків. А за 9 місяців поточного року їх поменшало ще на 4,5 відсотка. Загальна кількість хворих на активний туберкульоз, які залишаються головними носіями палички Коха, у 2007 році скоротилася на 14 відсотків, за 9 місяців нинішньго року — на 9,2 відсотка.

Ув’язнені теж потребують лікування

Серед позитивних моментів своєї роботи донеччани вважають також зменшення кількості захворювань в установах пенітенціарної системи відразу на 40 відсотків (а в’язниці, нагадаю, вважаються «розсадником» небезпечної інфекції). Свіжий приклад роботи в цьому напрямі — буквально напередодні засідання розширеної колегії МОЗ України у в’язницях та колоніях Донеччини розпочав працювати пересувний кабінет цифрової флюорографії, придбаний фондом «Розвиток України» (вартість обладнання — 640 тисяч гривень). Досі показники захворювання в місцях відбування покарання різко перевищували показники в цивільному секторі. Тож після відповідного обстеження, яке пройдуть понад 6 тисяч ув’язнених, тут вдасться своєчасно виявити небезпечне захворювання і запобігти його розповсюдженню.

Тішить те, що позитивні зрушення спостерігаються також у цілому по країні. В останні два роки (вперше від 1996!) зафіксовано зменшення кількості захворювань. Зокрема, це у своєму звіті підкреслила в.о. голови Комітету з питань протидії ВІЛ–СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням МОЗ України Олена Єщенко. Водночас, на думку фахівців, нині потрібно ще більше уваги приділяти профілактичним оглядам населення. Вимагає поліпшення фінансове та матеріально–технічне забезпечення лікувальних закладів.

Не витримує критики й нинішня ситуація з кадрами, адже 60 відсотків медиків у протитуберкульозних лікувальних закладах досягли пенсійного чи передпенсійного віку. Випускники медичних ВНЗ бояться працювати з такими пацієнтами. Тим паче за таку малу зарплату... Загалом, підсумувавши попередні успіхи, розширене засідання колегії визначилося з головними проблемами, з якими треба «розібратися», аби в майбутньому успішно протистояти епідемії.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ!

Людина, яка захворіла на туберкульоз, може скаржитися на:

• кашель з виділенням мокротиння;

• кровохаркання;

• біль у грудях при кашлі;

• відсутність апетиту, стрімку втрату ваги (на 5–10 і більше кілограмів);

• загальну слабкість, підвищену втомлюваність, зниження працездатності;

• підвищення температури тіла у вечірні години, при фізичному й емоційному навантаженні;

• блідість шкіри.

Якщо така симптоматика спостерігається протягом трьох тижнів і більше, людині треба звернутися до лікаря, щоб підтвердити або виключити діагноз «туберкульоз».