Суддівський бандитизм

Наше видання не раз доводило свою правоту в суді, куди нас «запрошувала» невдоволена «УМними» матеріалами публіка. Проте досі бодай суд був «справжнім». Тобто «правильним» — таким, який має право і повноваження вирішувати по суті: що є наклепом на чиюсь неіснуючу честь і гідність, а що — ні. Цього ж разу ситуація взагалі склалася анекдотична. Державне підприємство АНТК імені Антонова замислило оскаржити дані, наведені в статті нашого автора Олега Ганського (публікація в номері від 18 липня 2008 року називалась «Літаки ваші — гроші наші!»), то цю справу до провадження взяв чомусь... Господарський суд.

А Господарський суд на те і є господарський, щоб займатись передусім майновими питаннями. Це ми зумисне спрощуємо, щоб було зрозуміліше: його справа — речі матеріальні, а моральні (чи є інформація недостовірною, а ділова репутація «антонівців» — спаплюженою?) — справа судів загальної юрисдикції.

Є дві категорії судових позовів, коментує адвокат Валентин Волинець, одна з яких торкається спростування інформації. «Це базова категорія справ. Від неї існує ще одна, похідна категорія — відшкодування збитків. У разі визнання інформації недостовірною юридична чи фізична особа має право на відшкодування. Але якщо немає першого, то не може йтися і про друге. Проте Господарський суд якраз і взявся розглядати справу, не дочекавшись, аби інформація «України молодої» була визнана недостовірною», — говорить адвокат Волинець.

Таким чином, віз поставили попереду коня. А Господарський суд порушив усі приписи та законодавчі норми, взявши до свого провадження справу, яка не належить до його юрисдикції за визначенням. І не просто взявши, а ще й ухваливши рішення на користь позивача та частково задовольнивши його вимоги стосовно спростування недостовірної інформації. Тепер уже «Україна молода» виступатиме як апелянт і шукатиме розв’язання суперечки в Апеляційному господарському суді.

Але це ще не кінець історії. Українська Феміда ніколи не відзначалась чистотою помислів і рук. Тотальна корупція і заангажованість її представників є давно відомими. Проте всьому має бути межа, бо не можна переписувати правила гри з чистого листа і припускатися такої несусвіт­ньої дурниці, як розгляд справи інстанцією, яка до цього не «пристосована». Добре хоч, що АНТК ім. Антонова не звернулася з претензіями до аптеки чи казино — з тим самим успіхом там могли ухвалити рішення щодо суперечки з нашою газетою. Очевидно, що Господарський суд влаштував наших опонентів ціною, бо в даному разі можна говорити або про продажність Феміди, або про її повну некомпетентність. І в одному, і в іншому випадку ми маємо повне право привернути увагу до ситуації з Господарським судом належних інстанцій.