Розстріляли Печерицю

38–річного Олега Печерицю, котрий потрапив до районної ради за списком впливої на півострові партії «Союз», розстріляли в ніч проти 12 листопада, за попередніми даними, із гладкоствольної вогнепальної зброї. За що і хто конкретно лишив життя народного обранця і директора літнього кафе «Робінзон» — над цим поки що працює весь «кримінальний блок» кримської міліції, повідомив «УМ» начальник відомчого відділу зв’язків із громадськістю Олександр Домбровський. За його словами, Печерицю вбили по дорозі додому в село Охотникове, що неподалік Євпаторії.

Узагалі ж Печериця — давній клієнт тутешніх правоохоронців. Свого часу, у 1993 році, Сакський міськсуд засудив його до трьох років позбавлення волі з відстрочкою на два роки і з конфіскацією майна за низку злочинів: крадіжку, угон тощо. Згодом ця судимість була погашена. Але на цьому «дружба» Печериці з вітчизняним КК не закінчилась: вісім років тому Сакський райвідділ міліції порушив проти нього кримінальну справу за незаконне видобування корисних копалин, але через зміну обставин справу закрили.

Йдеться про копалини, без яких на півострові майже не обходиться масове приватне будівництво — черепашник і травертин (вапняковий туф). Це надто прибутковий бізнес, аби відмовитись від спокуси зайнятись ним усерйоз і надовго. У горезвісні 90–ті роки минулого століття, коли Крим порівнювали з українською Сицилією, цей бізнес, що безроздільно контролювало всесильне ОЗУ «Башмаки», позначений не одною кривавою розбіркою. Подейкують, що і в останньому випадку, тобто вбивство депутата Печериці, може бути пов’язане саме з ходовим черепашником і «кар’єрчиками», якими безпосередньо і через своїх родичів, приятелів та односельців володів покійний. Мовляв, жорстока конкуренція на перспективному ринку будматеріалів, якому, до речі, зовсім не страшна нинішня економічно–фінансова криза, і призвела до смертельних наслідків. На таку думку наводить той факт, що за два місяці до розстрілу невідомі «попереджували» депутата–бізнесмена, підпаливши його кафе «Робінзон». Тож висновок напрошується невтішний: у Крим повертаються «смутні часи» перерозподілу тутешніх ласих активів, а Печериця, можна припустити, — тільки перша жертва.