Президенту «Свобода» не потрібна

      Як ви думаєте, чому, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, рейтинг Леоніда Кучми в народі несподівано підскочив фактично вдвічі (раніше коливався на межі 4-6 відсотків, а тепер, як свідчать результати дослідження фонду «Демократичні ініціативи» та фірми СОЦІС, становить приблизно 12,6%)? Версію про те, що наприкінці другої президентської каденції народ пройнявся співчуттям до всіма свареного-пересвареного Леоніда Даниловича, одразу можна відкинути — коли населення ледве виживає, йому не до жалощів. Особливо якщо йдеться про владу, яка його на цю межу виживання й поставила.

Ми Кучму за стабільність полюбили

      А щодо рейтингу, то все, виявляється, дуже просто — люди ж пам'ятають, якою жахливою була Україна 10 років тому, і як вона процвітає тепер, і що ближче до завершення правління Кучми, то більше проймаються вдячністю до свого Президента, котрий їхню батьківщину такою зробив. Принаймні так вважає сам Л.Д., що й пояснив журналістам позавчора на своїй традиційній прес-конференції. «В останні роки ми всі були свідками того, що головним завданням опозиції було всіма силами паплюжити Президента, — констатував гарант. — Скільки бруду було вилито на мою голову — напевне, мало знайдеться прикладів у світі. Завдання вони ставили перед собою відоме, а тепер, і шуткуючи і всерйоз, напевне, виснажились...» Кучма припустив: що менше часу залишається до виборів, то більше люди перейматимуться стабільністю в Україні, адже іноді, на його погляд, «це навіть переважує якісь економічні проблеми, особливо, коли мова йде про сім'ї, дітей, про їх майбутнє і так далі». Звісно, у президентській діяльності без помилок не обійтися, але ж «напевне, не можна було не помітити», що «в Україні в останні роки, 4-5 років поспіль, йде поступово зростання економіки».

Куди пальця не засунь — влучиш у кандидата

      Справді, в Україні багато чого не можна не помітити. До речі, тезу про зростання свого рейтингу Кучма сам же і спростував, зазначивши у відповідь на енне запитання з приводу своїх намірів балотуватися на третій термін (звісно, йти на вибори Кучма не збирається — «Це моя позиція. Я іншої ніколи не мав і іншої ніколи не висловлював»), що навряд чи потенційним кандидатам варто боятися Президента, «якщо в нього такий низький рейтинг». Між іншим, про кандидатів. На запитання щодо того, чи бачить Л.Д. якусь іншу кандидатуру від коаліції на президентські вибори, окрім Прем'єр-міністра Януковича, гарант зауважив, що «в парламенті, куди пальцем не ткни, — всюди кандидати». А ще Президент поскаржився, що в нього іноді буває непереможне бажання зробити комусь в уряді «секір-башка»...

      Поцікавились представники мас-медіа й думкою глави держави з приводу припинення трансляції радіо «Свобода». Принагідно зауваживши, що це його остання каденція, тому втрачати нічого й треба різати правду-матку, Кучма нагадав кореспондентові «Свободи» про те, яку позицію займала ця нехороша радіостанція під час касетного та «кольчужного» скандалів. І одразу ж зізнався, що сам «Свободу» «ніколи не слухав і не слухаю», а тому, мовляв, і не знає, чи змінилась вона, чи ні.

Кравченко з возу — Кучмі легше

      Звісно, цікавило журналістів і ставлення Президента до одкровень генерал-майора Валерія Кравченка, які пролунали в Берліні. «Я це трошки коментував у Німеччині, — нагадав Кучма, — але там одну приказку не сказав, бо одразу подумав, що вона на німецьку мову не перекладеться: «Баба з возу — кобилі легше». По-перше, я там сказав, що перебіжчики — це не нове явище в нашій історичній і сучасній політиці. Якщо видатний працівник п'ятого управління КДБ вирішив залишитися в Німеччині, що ж ми можемо зробити? Той, який увесь час боровся з демократією... І зараз він буде вчити нас із-за кордону, як тут нам робити!»

      Пообурювавшись трохи негідним вчинком генерала, Л.Д. вирішив пошукати причину його зрадництва. Принагідно зазначимо, що за останній тиждень стараннями нових і старих голів СБУ та їхніх нинішніх і колишніх радників, яким допомагали урядовці, політологи й сам Кучма, таких причин було вигадано вже майже десяток — від професійної образи Кравченка на те, що його начальником призначили значно молодшого Олега Синянського, до проблем із ремонтом генералової квартири та «неправильно» потрактованим наказом охороняти Президента, на якого нібито готувався замах. Щоправда, небезпека життю Л.Д. загрожувала під час його візиту до Німеччини, а документи, які нібито має в розпорядженні Кравченко, датовані, зокрема, і жовтнем—листопадом 2003 року, але на це гарант чомусь не звернув уваги. Тим паче що найголовнішою причиною Кучма вважає все-таки підписаний ним указ про реформування СБУ й так звану її «декадебізацію». Мовляв, старий служака КДБ обурився, що його хочуть «списати» на пенсію, от і втнув Леонідові Даниловичу «западло»... А на підступне запитання журналіста «5-го каналу» щодо того, чому цей самий указ підозрілим чином збігся у часі з виступом Валерія Кравченка на «Німецькій хвилі», Президент обурено зауважив: «Ви розумієте, що такі документи готовляться не один день. Якщо ви такі розумні, я вам дам доручення зараз написати якийсь документ, я подивлюся, що з нього буде. Ви б до нього готувались дуже довго. Підніміть пресу українську про призначення Смешка керівником цієї служби, його представлення на службі й мій виступ, де я чітко сказав, що завдання як в армії — громадянський контроль, так і в Службі безпеки — декадебізація». І, раптом перейшовши на «ти», порадив репортерові «не шукати там, де нічого нема».

«Сам запросив, сам і випхаю»

      «5-й канал», судячи з усього, взагалі впав гарантові в око. Бо згодом, уже відповідаючи на запитання щодо того, чи вплине скандал із заявами Кравченка на стосунки України з Заходом, Кучма згадав про нього знову. «Щодо спецслужб, то у нас були й більш тяжкі ситуації, — зауважив Л.Д., тим самим спростувавши зроблену напередодні заяву радника голови СБУ Олександра Скiпальського про те, що iнцидент із Валерієм Кравченком став першим випадком зрадництва в історії спецслужб незалежної України. — Я переконаний, що наші стосунки з Заходом ніхто і ніколи не зіпсує. Повірте, ми були в цей час у Німеччині, я вважаю збігом те, що сталося. Це питання нікого не цікавило, крім українського «5-го каналу».

      До слова, на це твердження згаданий телеканал у вечірньому ефірі відреагував демонстрацією щонайменше півдесятка перших шпальт німецьких газет, головною темою яких були саме заяви опального генерал-майора. Тож ця тема, вочевидь, цікавила не лише єдину непідконтрольну Банковій «кнопку» телевізора.

      Тим більше що, коли вже на те пішло, окрім репортера «5-го каналу» Османа Пашаєва, темою генерала Кравченка в Німеччині цікавилися й інші журналісти з України, зокрема й спеціальний кореспондент «України молодої». А представник незалежного інтернет-видання «Українська правда» Сергій Лещенко, який разом із нашим Дмитром Лиховієм брав у генерала-«зрадника» інтерв'ю, для Президента та його прес-служби, очевидно, вже став таким-собі «більмом в оці». Бо, коли Сергій спробував поставити главі держави одразу три запитання «в одному», Кучма невдоволено пробурчав, звертаючись до залу: «Коли він подорослішає, то не буде по декілька запитань задавати? Як із кулемета». І поцікавився у журналіста: «Як же ви ходили в Баден-Бадені й заглядали у вікна, і не зустрілись із Президентом?». Вочевидь, натякаючи на те, що «УП» свого часу досить детально розповіла про подробиці перебування Кучми на німецькому курорті. Далі діалог розвивався так: «Ви самі ж запросили, я й приїхав, — здивувався Сергій. — Ви ж тут сказали: «Запрошую в гості». «Того, хто там був, я приймав обов'язково», — зіронізував Президент. «Я намагався, але викинули. Охорона ваша, серйозно». На що Кучма зауважив: «Я вас особисто не запрошував. Це жарт, не ображайтесь».

      Покривив душею Леонід Данилович. Адже, за словами Валерія Кравченка, випадково дізнавшись про приїзд кореспондента «УП» «у гості» під Баден-Баден, гарант особисто наказав своїй охороні: «Викиньте його, викиньте!». Мабуть, пам'ять у Кучми вже не та, час таки на пенсію...