Як Меркурій у циліндрі

Коли прогуляєшся Херсоном, здається, що тут із мистецтвом, а тим паче contemporary art, геть скрутно. Але ж знайшли там провокативного художника Стаса Волязловського, який нині продається в Москві й за угодою з галереєю «Реджина» не має права зв’язуватися більше ні з якими арт–інституціями. Тут щороку проводиться ще й фестиваль футуризму, а це вже «не шо лібо как».

«Тотемна» акція

Про херсонський фестиваль Terra futura у культурних колах столиці мало хто чув. Хоча він цього листопада пройшов уже вшосте. «Ми ніколи не запрошуємо гостей. Робимо це для своїх, щоб херсонську молодь розворушити, щоб вона знала, що таке актуальне мистецтво. А відомі митці самі приїжджають і пропонують свої роботи. Бо ніхто не хоче, щоб наше суспільство було мертвим або приреченим. А саме таким воно буде, якщо сучасне мистецтво не розвиватиметься», — пояснює організатор фестивалю, генеральний директор Центру молодіжних ініціатив «Тотем» Олена Афанасьєва.

Авангардизм і заперечення всіх мистецьких канонів херсонці мають у крові. Про це вони добре знають, тому свій фестиваль присвятили 100–річчю футуризму. Російські джерела стверджують, що нова революційна течія в мистецтві виникла в Москві 1910 року. Та херсонська група «Тотем» розвідала, що за два роки до офіційного проголошення маніфесту футуристів і створення угруповання «Гілея» його засновники Маяковський, Хлєбніков, Ларіонов, Лівшиц розважалися під Херсоном у селі Чорнянка на творчій дачі Бурлюків. І саме там, на березі прекрасного озера, зародилося авангардне мистецтво.

Тож «тотемівці» вже шість років поспіль за прикладом попередників ставлять жирну крапку на класичному мистецтві й по повній програмі відриваються у Чорнянці. З 7 по 9 листопада у Херсон поз’їжджалися вільні від стандартів митці, щоб відкрити пам’ятник засновникам футуризму, показати експериментальне відео, провести ряд перформенсів у Чорнянці, почитати вірші і, як каже Олена Афанасьєва, забезпечити зелене світло молодим, перспективним талантам.

Малювати не вміють, а успішними художниками будуть

Фестиваль розпочався з фотовиставки в Херсонському краєзнавчому музеї, де свої роботи презентували художники з Дніпропетровська, Запоріжжя і Херсона. Поряд із великими фото по телевізору йшло експериментальне відео київської групи «Р.Е.П.» — «Академія». Там упродовж 40 хвилин викладачі Національної академії мистецтв розмірковують, що таке творчість, дають поради молоді, критикують їхні роботи. «Цю роботу ми показували в Європі. Всі були в шоці, що в Україні досі викладають і думають шаблонами, як у радянські часи», — каже реповець Микита Кадан.

Перед музеєм «тотемівці» урочисто відкрили пам’ятник футуризму — червоного Меркурія з поролону з чорним циліндром і крилами. Автор ідеї, архітектор Сергій Дяченко каже, що спочатку хотіли зробити його як у Жана–Антуана Гудона, модель без шкіри, з якої вчаться малювати людину. Але в тих «гудонів» не було підходящої пози. Колір від попередньої ідеї залишився, а за зразок узяли Меркурія, Бога торгівлі. «Це жарт над футуристами. 100 років тому вони не думали, що їхні роботи коштуватимуть шалені гроші. Вони боролися за революцію, а вона, як ніщо інше, продається найкраще. Меркурій у нас у циліндрі як пам’ять про Бурлюка і символ руйнування академізму, — пояснює концепцію конструкції Афанасьєва. — Під час фестивалю він стоятиме у Херсоні, а потім перевеземо його на рідні землі, в Чорнянку».

Харківська група SOSка привезла у Херсон свій останній шедевр — «Відео бартер». Микола Рідний поїхав у село з репродукціями робіт відомих сучасних художників і пропонував місцевим жителям придбати картини. Суть полягала в тому, скільки готові селяни віддати за роботи, які продаються за тисячі доларів. Хтось приносив відро картоплі, хтось живу курку. Коли питали, а чого ти купуєш саме цю роботу, відповідали: «Бо дівчинка на ній на мою внучку схожа».

Перформери Таня Багацька та Аня Єпрушкіна для open–air у Чорнянці підготували виставку з телефоном. Коли довго і нудно розмовляєш по телефону, то рука на автоматі тягнеться за ручку і давай щось малювати. Дівчата зібрали малюнки по всіх знайомих, змайстрували великий кольоровий телефон і створили своєрідну телефонно–живописну подорож у підсвідоме. Це — єдиний новий проект, не рахуючи червоного поролонового Меркурія, показаний на Terra future, решта — речі відомі, показані на багатьох виставках і знайомі з каталогів.

У селі Білозьорка за 20 хвилин від Херсону мешкають два дивакуватих хлопці Саша Жуковський і Саша Печорський. Як сказала Олена Афанасьєва, їх чекає великий успіх. «Хлопці мали виставку в галереї «Арсенал». Тоді в Київ за програмою культурного обміну приїхали шведи і вперше за тиждень перебування у столиці витягли фотоапарати. Решта їх не перло. А наші взяли їх своїм драйвом. Обоє Саш не вміють малювати, не мають ніякої художньої освіти, але, коли стараються, виходить справжній живопис». Своїми малюнками на ганчір’ї вони і цього разу заставили витягнути фотоапарати не одного учасника.

Усі роботи з цьогорічного, а також попередніх фестивалів, можна побачити в музеї історії села Чорнянка, заснованого дідусем Данилом Торосом.

Цей звичайний селянин уже 28 років в одній кімнаті при сільській школі збирає краєзнавчі раритети, а тепер тісно здружився з тотемівцями і після кожного фестивалю забирає до себе весь їхній балаган. Каже, щоб на очах у людей було.