Перебір із «народною рибою»

Попри песимістичні прогнози екологів, котрі неодноразово запевняли, що минулорічна масштабна корабельна аварія в Керченській протоці й спричинені нею розливи нафтопродуктів негативно позначаться на рибних запасах, поки що спостерігається інша картина. Принаймні стосовно найбільш поширеного серед пересічних кримчан та й, певно, багатьох українців морського продукту — азовської хамси. Особисто в цьому переконався, побувавши позавчора в районі Керченської протоки, точніше, на території одного з найбільших тутешніх рибоколгоспів — «1 Травня». Працівниці засолочного цеху розповіли, що цьогоріч хамса­трирічка добре «нагуляла жирок», тверда та й розмірами вдалася — 10—14 сантиметрів завдовжки. Одна біда — не поспішає на багатий улов оптовий покупець. Чому?

Багаторічний голова «1 Травня» Микола Пилєв розповів: «Путину ми розпочали 24 жовтня, а вже 3 листопада стали — нема куди дівати рибу. А піймали 600 тонн. Ніхто з реалізаторів не приїжджає, хоча договори вже укладені — здебільшого кажуть, що не можуть у банках кредити взяти». Отож господарство змушене було знизити відпускну ціну на малосольну хамсу до 3,5 гривні. Це при тому, що перекупники на Центральному ринку Керчі жваво торгують нею по 8—10 гривень.

А тим часом учені Пів­денного НДІ морського рибного господарства і океанографії прогнозують, що цьогоріч через потепління вихід хамси з Азовського у Чорне море може значно розтягнутись у часі. До того ж «народна риба» може змінити свій звичний кавказький маршрут і повернути на захід, тобто до кримских берегів. Значить, керченькі рибалки можуть вести промисел аж до кінця січня. Щоправда, вчені мужі не в курсі, куди потім всю ту хамсу дівати.