Меморіал у тумані

Будівництво першої черги Меморіалу жертвам Голодомору «відтягували», як могли: грошей не вистачало, проект поправляли, узгоджували з усіма службами. А термін наближався: глава держави Віктор Ющенко поставив завдання звести першу частину Меморіалу до 25 листопада, коли відбудуться 75–ті роковини Голодомору. До цієї дати треба звести дзвіницю, облаштувати меморіальну площу і пам’ятний знак та відкрити залу пам’яті. Коли нарешті будівництво розпочали — залишалося близько місяця, тож парк Слави біля Києво–Печерської лаври, де має постати Меморіал, перетворився на «мурашник», що дуже нагадує картини будівництва єгипетських пірамід. Лише самих екскаваторів ми нарахували близько десятка, це вже не кажучи про вантажівки, крани, пересувні електростанції й бетономішалки, а також кількасот людей, які у кілька змін працюють тут цілодобово. «Відступати нам нікуди, скільки б сил не знадобилося, до 22 листопада Меморіал буде відкрито, — каже автор проекту майбутньої пам’ятки, народний художник Анатолій Гайдамака. — Можливо, ми ще й потім будемо щось доробляти, але під час самих роковин люди нічого не помітять».

Протягом року, який минув, відколи затвердили проект Меморіалу автор­ства Анатолія Гайдамаки, обриси майбутнього Меморіалу змінилися досить суттєво. Основний його елемент — дзвіниця, яку спочатку планували чотиригранною в традиційному українському стилі, тепер постає як багатогранна свічка висотою 31 метр, з чотирма хрестами і скульптурним полум’ям на вершині. Наразі свічка вже височіє над парком, але без верху: хрести і полум’я ще не встановили. Біля підніжжя пагорба, на якому вона стоїть, у кілька рядів будують потужні стримуючі стіни, аби утримати досить–таки зволожений ґрунт від зсувів. У парку нагорі вкладають бруківкою площу для урочистостей, а вниз від свічки до підніжжя облаштовують сходи. Під самою дзвіницею вже готовий каркас приміщення зали пам’яті. Усі схили навколо прибирають від листя, зачищають і встелюють рулонами «газонної» трави. «Це правда, що зараз ми працюємо і вдень, і вночі, — каже пан Гайдамака. — Для нас єдина проблема — брак часу. Якщо зараз підуть дощі — працювати стане ще важче, але меморіал буде збудовано вчасно. От тільки людей шкода».

Перша черга будівництва від початку планувалася вартістю у 80 мільйонів гривень. Як і передбачали — зараз цю цифру доводиться змінювати в бік зростання. Тим більше що природа, терміни здачі будівництва та фактор смаку замовників змушують вносити зміни вже навіть зараз, під час зведення Меморіалу. Чи довго втримається будова, зведена нашвидкуруч на мокрій глині? Залишається тільки сподіватися на професійність будівничих. Очевидно одне: ті, хто 25 листопада прийде сюди пом’янути жертв трагедії 1932—33 років, не впізнають парку біля Лаври.