Позавчора після довгої, важкої та найдорожчої в історії США кампанії кандидат від Демократичної партії Барак Обама переміг на президентських виборах свого головного суперника — республіканця Джона Маккейна. Після інавгурації 20 січня 2009 року він стане 44–м президентом Сполучених Штатів Америки, першим афроамериканцем, який очолить найпотужнішу країну світу. Барак Обама проводив свою виборчу кампанію під оптимістичним гаслом «Так, ми можемо!». Його перемога стала доказом, що він таки може.
Для перемоги було достатньо набрати 270 із 538 членів колегії виборщиків, які на своєму засіданні 15 грудня лиш офіційно закріплять результат виборів 4 листопада.
Ще до закриття дільниць на Алясці, яка останньою завершувала голосування, з результатів екзит–полів стало відомо, що «це сталося» — перемога була за Обамою. Десь на третю–четверту годину ночі за місцевим часом, коли надійшли результати із так званих «свінг стейтс» (тобто штатів, які коливалися у своєму виборі), стало зрозуміло, що Обама не просто переміг, а з блискучим результатом.
Ще вночі Джон Маккейн визнав поразку та поздоровив суперника з перемогою. За кілька годин потому це ж зробив у телефонній розмові діючий президент США. Джордж Буш запросив переможця найближчим часом відвідати Білий дім. Провідні лідери світу також не стали чекати ранку в США і в «ніч перемоги» передали свої вітання 47–річному Бараку Хусейну Обамі. В перші години після закриття виборчих дільниць Обаму, зокрема, поздоровили президент Франції Ніколя Саркозі, президент Швейцарії Паскаль Кушпен, прем’єр–міністр Австралії Кевін Радд, глава КНР Ху Цзиньтао, глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, керівники Великої Британії, Японії, Мексики, Нової Зеландії, Гонконга, Сінгапуру. Своє поздоровлення надіслала... радикальна палестинська організація ХАМАС.
Щодо української влади, то першою вистрелила телеграму Юлія Тимошенко. Прем’єрка використала гасло фірми «Адідас» — «Неможливе стає можливим».
Тріумфатор, як і планувалося, провів післявиборчі вечір та ніч у Гранд–парку Чикаго, де ділився радістю з приблизно 240 тисячами своїх прихильників. Перед Білим домом у Вашингтоні також усю ніч простояла тисяча американців, невтомно скандуючи: «Обама, Обама!».
Столичний округ Колумбія продемонстрував рекордну по країні підтримку Обами — за нього проголосували 93 відсотки виборців, а за Маккейна — лише 7 відсотків. Обама переміг у таких ключових штатах, як Флорида, Огайо, Пенсильванія, Колорадо та Каліфорнія, більшість із яких десятиліттями вважалися форпостами республіканців. Переміг і у Вірджинії, яка з 1964 року незмінно голосувала за республіканців.
Учора уточнювалися дані по трьох великих штатах — Міссурі (11 виборщиків), Індіана (11 виборщиків) та Північна Кароліна (15 виборщиків), де різниця набраних голосів обчислювалася сотнями чи кількома тисячами. Але це підрахунок лише для звітності, бо сумарні дані у решті штатів, де результат не викликає сумніву, достатні для констатації переконливої перемоги Обами — він заручився голосами 338 виборщиків — та нищівної поразки Маккейна, який має лише 163 виборщики. Якщо ж брати пряме голосування, яке, щоправда, не має юридичного значення, але відображає справжню картину підтримки кандидатів громадянами, то за Обаму проголосували 62,17 мільйона виборців США (52 відсотки), а Маккейна підтримали 55,17 мільйона виборців (47 відсотків). Фактично, розрив не такий значний, як за кількістю виборщиків. І новому президенту слід пам’ятати ці цифри, бо країна розколота на два майже рівні табори. Обама усвідомлює це, бо у своїй промові в Чикаго наголосив, що настав час припинити поділ країни на червоні та сині штати (кольори, відповідно, республіканців та демократів), а згадати, що вони всі разом є Сполученими Штатами.
У цій переможній промові Обама виклав головні завдання свого президентства: відновлення позицій США у світі, подолання фінансової кризи та возз’єднання американського суспільства. «Ми або здіймемося на ноги, або впадемо, як одна нація, як одна людина», — нагадав Обама слова загиблого борця за права чорношкірих Мартіна Лютера Кінга.
Своєю перемогою Барак Обама завдячує передусім молоді та національним меншинам і високій явці виборців. Люди виходили на вулиці з американським прапором та вигукували гасло кампанії Обами «Так, ми можемо!» (такі форми агітації, як ходіння волонтерів «від хати до хати», у день виборів не заборонені законодавством). Молодь таки з’явилася на виборчі дільниці, хоча в черги для голосування вишиковувалися сотні людей і шлях до кабінки в деяких штатах тривав до чотирьох із половиною годин. За попередніми підрахунками, на виборчі дільниці прийшли 130 мільйонів американців, 68 відсотків із них — молодші 30 років. Старші люди, які віддавали перевагу Маккейну, залишилися вдома, бо вважали, що він програв вибори ще в листопаді.
Ця президентська кампанія була найдорожчою в історії США. Демократи витратили на неї 639 млн. доларів, а республіканці — 335,5 млн. доларів, тобто майже один мільярд доларів разом. Президентська кампанія 1996 року обійшлася обом партіям лише в 478 млн. доларів.
Позавчора американці також обирали новий склад Палати представників та переобирали третину верхньої палати — Сенату. І тут перемога демократів була незаперечною. За попередніми даними, демократи вже освоїли 56 зі 100 місць у Сенаті, але після остаточного підрахунку голосів на всіх дільницях вони розраховують зайняти 60 місць у Сенаті. Вперше з 1995 року, тобто президентства Білла Клінтона, демократи матимуть вагому перевагу в обох палатах Конгресу. Це полегшить Обамі реалізацію його планів відродження міці країни. Йдеться передусім про військову операцію в Іраку, виведення країни з економічної рецесії, підвищення рівня життя американців, поліпшення системи охорони здоров’я.
Обама розпочне формувати свою команду ще цього тижня. Кандидати на всі ключові посади вже є. Ще до виборів почала діяти спеціальна група з передавання владних повноважень від адміністрації Буша, яку очолює колишній співпрацівник Білла Клінтона Джон Подеста. Телеканал Сі–Ен–Ен повідомив учора, що до адміністрації Обами увійдуть щонайменше п’ятеро колишніх членів адміністрації президента Клінтона. Британська газета «Таймс» пише, що Обама проведе ретельну чистку від людей Буша навіть на нижніх щаблях Білого дому.
Нагадаємо, що адміністрація Буша перебуватиме при владі ще більше двох місяців. Білл Клінтон за два останні місяці свого правління встиг підписати 140 помилувань із кримінальних справ, зокрема своєму брату; прийняв важливі рішення у гірничій галузі та заборонив прокладання нових доріг через національні парки, що збиралася робити нова адміністрація Буша. Тож і Буш ще має час «попрацювати».
Фондові ринки світу вчора відреагували на обрання нового президента США зростанням своїх індексів, також зміцнився курс долара.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
