«Національні» краєзнавці

Доленосне для вітчизняних краєзнавців рішення уряд ухвалив лише два тижні тому, підвищивши статус ВСК до національної. І ось уже минулого вівторка Український дім у Києві зібрав четвертий за ліком з’їзд делегатів, на якому три Герої України, академіки НАНУ, ректори провідних «вишів», учені й історики зі всієї країни погоджували плани щодо реорганізації наукової установи вже на національному рівні. Керівництво нареш­ті може зітхнути з полегшенням — таке визнання передбачає виділення коштів з Держбюджету, а значить, спілка вийде зі скрутного становища.

Принаймні на це сподівається її голова Петро Тронько. За його словами, зараз усі проекти фінансуються за рахунок добровільних внесків самих краєзнавців. Крім того, відомі своїм меценатством й представники політикуму. Зокрема, проведення цьогорічного форуму могло не відбутися без допомоги народних депутатів Петра Ющенка та Станіслава Аржевітіна. Останній, до речі, також не є байдужим до краєзнавства і нещодавно презентував другий том власної історико–краєзнавчої праці про рідне село Колочава на Закарпатті.

На практиці ж таке «підвищення» дає надію на те, що Спілка краєзнавців буде ефективніше здійснювати свою просвітницьку діяльність. Уже сьогодні планується видати енциклопедичний багатотомник міст і сіл України. Ця праця дійсно є на часі, адже останній застарілий аналог видавали аж 35 років тому! «Для створення такої енциклопедії з даними про 300 тисяч населених пунктів України піднімемо на ноги всі верстви науковців, аби ще й молодь долучити до цієї справи», — ділиться планами щодо діяльності краєзнавців пан Тронько.

Крім привітань перших осіб держави, Спілка краєзнавців отримала і перший Націо­нальний атлас України від колег з Національного інституту географії.

Ганна РИБАЛКО