Вибори у США відбудуться наступного вівторка, але кандидат від Демократичної партії Барак Обама позавчора виголосив звернення до нації в такому стилі, ніби він уже обраний новим, сорок четвертим президентом Сполучених Штатів. Ця промова була гучним фінальним акордом його боротьби за Білий дім проти кандидата Республіканської партії Джона Маккейна. Обаму часто порівнюють з іншим президентом–демократом — Джоном Кеннеді. На початку 60–х років минулого століття католик Кеннеді подолав перший американський бар’єр, адже до нього президентами обирали протестантів. Барак Хусейн Обама може взяти вищу планку — стати першим в історії США чорношкірим президентом. І першим напівмусульманином у Білому домі, хоча кандидат у президенти називає себе католиком.
Найбільш авторитетні загальнонаціональні опитування останніх днів показують, що Обама випереджає Маккейна на п’ять відсотків можливих набраних голосів. Регіональні соціологічні заміри дають більш строкату картину — від 2 до 15 відсотків на користь цього кандидата демократів. Певну тривогу в стані демократів викликає те, що приблизно 10 відсотків американців ще не визначилися зі своїм вибором.
Додаткові очки Обамі може принести процедура дострокового голосування, яке розпочалося за два тижні до основної дати виборів у 34 штатах і в якому можуть віддати голоси до третини виборців країни. За неофіційними даними, Обама лідирує в достроковому голосуванні.
Афроамериканці та інші національні меншини здебільшого голосуватимуть за Обаму. Негритянське населення становить 12 відсотків електорату США і 90 відсотків чорношкірих — за Обаму. Своє вирішальне слово може сказати демографія, яка прогнозує, що білі американці через кілька десятиліть стануть національною меншиною в створеній ними країні. Вибір Обами стане підтвердженням такої тенденції.
Молодь також обирає його, красивого. Люди старшого віку не можуть переступити через моральний бар’єр і віддати голоси за сина пастуха з Кенії, тому або залишаться вдома, або будуть голосувати за Маккейна.
Для 20 відсотків білих виборців колір шкіри має визначальне значення. Не варто забувати, що під час праймеріз 18 мільйонів симпатиків Демократичної партії віддали голоси за Хілларі Клінтон. Проте половина з них тепер не має наміру голосувати за Обаму, а 20 відсотків і взагалі заявляють, що голосуватимуть за Маккейна. Зате, як показують опитування, Обама може «взяти» ключові «консервативні» штати — Огайо і Флориду, які чотири роки тому голосували за Джорджа Буша.
Під час будь–яких виборів ключове значення має прихильність ЗМІ до того чи іншого кандидата. Якби американські газети обирали президента, то ним став би Обама з приголомшуючою перевагою. Що вже говорити, якщо «Анкорідж Дейлі Ньюз», найпопулярніша та найбільша газета Аляски, звідки походить кандидат у віце–президенти від республіканців Сара Пейлін, підтримала пару Обама—Байден. Загалом, чорношкірому претенденту симпатизують 160 найбільших та найвпливовіших американських видань, тоді як на підтримку Маккейна стали лише 59 — такі статистичні дані подав спеціалізований часопис Editor & Publisher («Редактор і видавець»). На бік Обами стали провідні газети США — «Нью–Йорк Таймс», «Вашингтон Пост», «Лос–Анджелес Таймс». Кандидата демократів уперше за свою 150–річну історію підтримала газета «Чикаго Тріб’юн».
Республіканська партія морально вже програла вибори, бо її ліберальне крило також не в захваті від сенатора Маккейна. Один із найвпливовіших партійних діячів, колишній держсекретар США Колін Пауелл також став на бік Обами. Останній у відповідь запропонував досвідченому військовому та дипломату, яким є Пауелл, зайняти місце в його адміністрації. Більше того, радники Обами дали зрозуміти в американських ЗМІ, що до його адміністрації увійдуть двоє інших провідних політиків Республіканської партії — сенатор від штату Індіана Річард Лугар та сенатор від Небраски Чак Хейгел.
Звикле американських сенаторів не порівнюють із зірками Голлівуду чи рок–зірками. Тож Обама став першим кандидатом–«суперстар». Обама побив усі рекорди збору коштів на свою виборчу кампанію. Звичайно, він отримав чималу фінансову підтримку від великих донорів, але паралельно спромігся на те, що не вдавалося його попередникам: зібрав велетенську кількість дрібних пожертв через інтернет. Значна частина простих американців уже проголосувала за нього своїми «маленькими доларами». Обама є живим утіленням «американської мрії» та зразком сім’янина. Останнє додало йому немало виборців–жінок. Його дружина Мішель також юрист, а до того ж вродлива жінка і майстер спілкуватися з масами. З неї вийде чудова «перша леді». Подружжя має дві доньки — Мілію та Сашу.
ЗМІ називають прізвища ключових фігур майбутньої адміністрації Барака Обами. Провідним кандидатом на шефа канцелярії Білого дому називають Томаса Дашля, колишнього лідера сенатської більшості. Іншим претендентом на цю ключову посаду називають конгресмена зі штату Іллінойс Рама Емануеля, близького радника Обами, який працював у адміністрації Білла Клінтона. Близька до урядових кіл газета «Вашингтон Пост» пише, що найбільші шанси стати держсекретарем США має сенатор–демократ Джон Керрі, який 2004 року програв президентські вибори Джорджу Бушу.
Обама вже призначив Джона Подеста, колишнього главу канцелярії Білого Дому за часів Білла Клінтона, а тепер керівника ліберального «мозкового осередку» — Центу американського прогресу (ЦАП) — відповідальним за координацію передачі влади від Джорджа Буша новій адміністрації. Координатором із добору нової адміністрації стала Кассандра Баттс, приятелька Обами з часів спільного навчання на юридичному факультеті Гарвардського університету, а тепер співробітниця ЦАП.
Для швидшого закінчення війни в Іраку, що обіцяє Обама виборцям, він має визначитися з главою Пентагону. Тут два варіанти: або залишити теперішнього міністра оборони Роберта Гейтса, який добре обізнаний зі справами (так пропонують окремі радники Обами), або призначити сенатора Джека Ріда, одного з авторів сенатського плану виведення американських військ з Іраку.
Міністерство фінансів за триваючої глобальної кризи набирає особливої ваги. Головними претендентами очолити це відомство є екс– міністри фінасів у демократичних адміністраціях Білого дому — Роберт Рубін та Лоуренс Саммерс, колишній економічний радник Білла Клінтона Джин Сперлінг та колишні голови Федерального резервного фонду Пол Волкер і Майкл Фроман.
Найбільшою перлиною у команді Обами має стати віце–президент Джозеф Байден, досвідчений політик, який перебуває в Сенаті з 1972 року, де тепер очолює комітет із міжнародних відносин. Саме Байден має компенсувати дефіцит щодо досвіду Обами в міжнародних справах. Цей експерт–міжнародник по пам’яті може навести історію кожної країни світу та прізвища їхніх лідерів. 65–річний Байден сам кілька разів намагався балотуватися в президенти. 1987 року його «вибили» з виборів за плагіат — цитування без посилання на джерело слів тодішнього лідера британських лейбористів Ніла Кіннока. Цього року Байден програв Обамі, викинувши на ринзі білий рушник ще в лютому, зазначає Бі–Бі–Сі.
Байден охоче спілкується з пресою, яка його обожнює, висловлюється образно, відверто і конкретно. Його люблять запрошувати на політичні телешоу. Син сенатора служить в армії і цього року поїде в Ірак. Байден був гарячим прихильником розширення НАТО на схід, є жорстким критиком Росії за інтервенцію до Грузії.
Ніч після виборів Барак Обама проведе разом із родиною на вечірці під відкритим небом у Чикаго, повідомив його виборчий штаб. Пікнік у Гранд–парку буде одним із найбільших розважальних заходів в історії цього міста.
Післявиборча ніч Обами буде цілком відмінною від усіх попередніх, які організовували як демократи, так і республіканці. Вперше за останні 12 років претендент виголосить публічну промову. І не в стінах виборчого штабу, а в парку, який здатен умістити до мільйона осіб. Це перевірено на практиці, оскільки 29 років тому в цьому парку Папа Римський Іван Павло ІІ провів службу саме для такої кількості людей.
У парку вже закінчують зведення велетенських сцени та телеекранів. Загальні кошти цього політично–розважального заходу обраховуються у два мільйони доларів. Ось лише погода може підвести, бо синоптики прогнозують, що в ніч із 4 на 5 листопада температура в Чикаго знизиться до нуля градусів.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
