> > «Жовтень». Роман у листах

«Жовтень». Роман у листах

30.10.2008
Наталія ЛЕБІДЬ Наталія ЛЕБІДЬ

«У газеті «Україна молода» від 18.10.08 опублікована стаття «Кому й Журавський гегемон», на яку ми бажали б відповісти, — пише нам Головне управління культури і мистецтв КМДА в особі його керівника Світлани Зоріної. — Просимо, при можливості опублікувати нашу відповідь».

На жаль, такої можливості ми не маємо. По–перше, лист від КМДА задовгий. По–друге, безпосередньо статті торкається лише один абзац. Його ми наведемо. Але спочатку нагадаємо, що в замітці йшлося про кінотеатр «Жовтень», який, за словами його директорки Людмили Горделадзе, міська влада збирається продати. Світлана Зоріна, реагуючи на публікацію, повідомляє нам наступне: «Головне управління культури і мистецтв підтримує необхідність збереження існуючого європейського арт–хаузного кіно (і не тільки) у кінотеатрі «Жовтень», зважаючи також на необхідність виконувати ухвалу Верховного Суду України».

А тепер ми продовжимо бесіду з держадміністрацією на сторінках «УМ», оскільки інший формат спілкування нам чомусь не вдається. Дозволю собі — за прикладом моїм колег, які пишуть Президентові чи іншим високопосадовцям — звернутися з коротеньким відкритим листом до пані Зоріної.

Шановна пані Світлано! Формулювання «підтримуємо необхідність збереження...» є надто абстрактним. Хотілось би також знати наступне: чи правда, що міська влада шукає інвесторів для реконструкції кінотеатру «Жовтень»? Чи правда, що за їх відсутності робота закладу опиниться під загрозою зриву? Чи правда, що свого часу діяльність «Жовтня» у КМДА оцінили як «неефективну»? Чи дійсно Головне управління комунальної власності закликає продати кінотеатр? Чи узгоджує ваше управління та управління комунальної власності свої дії та оцінки? У випадку продажу «Жовтня» чи буде розірвано договір із трудовим колективом кінотеатру, який володіє ним на правах оренди до 2020 року? Питань, як бачите, безліч. І це тільки той пласт, що торкається даного конкретного випадку. З цього питання та з інших приводів я, пані Світлано, дзвонила вам неодноразово. На жаль, ваш телефон мовчав. Не кажу, що ви не хотіли розмовляти (тим паче, не знаючи, хто саме вам телефонує), але розмова не відбулась. Переконана, що ви були зайняті. Але тепер, сподіваюсь, у вас знайдеться час для розмови. Чекатиму на відповідь. Але цього разу, бажано, не у вигляді ще одного листа.

Друкована версія

Cтатті по темі

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    Нові таблички на вулиці Чорновола.

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Серед фіналістів конкурсу на посаду головного архітектора Києва є неоднозначні та заплямовані правопорушеннями персони. Як обрання одного з них відіб’ється на зовнішньому вигляді міста?

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Поки чиновники вигадують, чим їм не вгодив вітчизняний виробник, кияни змушені їздити на трамваях минулого покоління.

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Новий культурний центр стане окрасою столиці.

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    Музею авіації у забутій людьми садибі Ігоря Сікорського бути. Пообіцяли два президенти України і представник Київради Ігор Федоренко.

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Лавочка-олівець.

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>