Мистецтво знову без народу

Учора КС оприлюднив рішення, що припинення прав приватної власності Акціонерного товариства «Градобанк» було неконституційним, що колекцію конфіскували і в судовому порядку не було доведено припинення власності АТ «Градобанк».

«Положення, в яких передбачали віддати колекцію у державну власність і помістити у Художній музей міста Києва, визнано неконституційними. Суд підходив до справи також і з суспільного інтересу. Власнику треба віддати належне, що зібрано дуже хороші твори мистецтва. Щоб люди мали доступ до цієї колекції, суд визнав колекцію об’єктом національного культурного надбання. Це правовий статус колекції, який не позбавляє власника права власності. Він має право користуватися, розпоряджатися колекцією у межах, допустимих законами. Вона не може бути вивезена з України, крім випадків, якщо власник буде виїжджати. Для власника це дуже престижно — мати колекцію з таким статусом. Тут держава зобов’язана допомагати йому зберігати це надбання мистецтва, охороняти її для народу України і світу», — каже суддя Ярослава Мачужак після оприлюднення рішення.

Історія з колекцією «Градобанку» тягнеться ще з 90–х. У 2004 році Президент підписав указ, щоб художні скарби віддали Національному художньому музею Києва. Тож відтоді 785 картин українських та зарубіжних художників мали передати з підвалів Національного банку України в державну власність і визнали колекцію образотворчого мистецтва національним надбанням. Колекція складається з трьох розділів: класичний український авангард 20–х років, сучасний український живопис і зарубіжне мистецтво ХХ століття. Є твори Тараса Шевченка, Василя Полєнова, Миколи Пимоненка, графіка Сальвадора Далі, Амедео Модільяні, Пабло Пікассо, роботи Шагала, Сезана, Леже, Брака. З сучасних українських художників — Тиберій Сільваші, Анатолій Криволап, Олександр Жи­вот­ков, Віктор Рижих.

У Національному художньому музеї новину про рішення Конституційного Суду сприйняли, як больовий шок. «О, Боже. А де ви про це почули? У суді? Зателефонуйте, будь ласка, через п’ять хвилин. Я мушу відійти від шоку», — каже «УМ» по телефону Марія Задорожна, заступник генерального директора Національного музею з розвитку.

«Тільки вчора впорядковувала наші судові папки і поклала справу з «Градобанком» у ту, де ми виграли. А тепер матимемо продовження. Про це ще мусимо порадитися з нашим адвокатом. Ми чули, що справа в Конституційному Суді і що її подали народні депутати. Та нам ніхто не повідомляв. Рішення стало несподіванкою, хоча мене це не дивує. Чи буде колекція тепер публічною? Сумніваюся. У Національному музеї її справді було б збережено для нації без втрат.

Колекція «Градобанку» належала Національному банку, яку той отримав як заставу за невиплачений кредит. У 2005 році ми сплатили перший транш і викупили борги «Градобанку». Держава перерахувала Нацбанку близько дев’яти мільйонів гривень. Застава знята, і колекція мала б бути нам передана. Але Нацбанк процес передачі затягував без пояснень. У червні 2006 року Генпрокуратура України, Міністерство культури і туризму та Національний музей подали справу в Господарський суд України, щоб Національний банк повернув колекцію в повному обсязі. Справа тривала рік і закінчилася 28 серпня цього року на нашу користь. Тоді Нацбанк спробував ще раз відсудити колекцію в Київському апеляційному адміністративному суді та залишився з тим самим. Що хоче добитися Нацбанк зараз — невідомо. І як бути з грошима, які сплатила держава, дбаючи про приватну власність і колекцію. Ми будемо передавати справу до суду, бо де–юре і де–факто колекція у державній власності і має бути в Національному музеї», — прояснила ситуацію згодом Марія Задорожна.

Науковий керівник Консти­туційного Суду Ілля Ки­яниця каже, що відбулося поновлення права власності, яке є остаточним, і без права бути оскарженим. «Колекція тепер належатиме АТ «Градобанк». Її передадуть із Національного банку власникові. Держава виплатила кредит замість «Градобанку» у розмірі 9,5 млн. гривень. Тепер питання про повернення за Нацбанком. Це вже не стосується Конституційного Суду. І для цього потрібні інші закони».

У прес–службі суду зазначили, що в позивачів було кілька учасників про­вадження. «Позивачі ні до кого не позивалися. Во­ни хотіли, щоб попереднє рішення про анулювання приватної власності було визнано неконституційним. Листа подано в березні цього року і підписано прізвищами Шершун, Костен­ко і Слободян. Упродовж трьох місяців йшли слухання. Рішення, яке нині оприлюднене, — остаточне. Вище неба, тобто Конституційного Суду, нічого немає», — поставили крапку в справі колекції «Градобанк» у прес–службі КС.