Дай мільйон! Чи півмільйона...
Опитані «УМ» експерти підраховують так: 3 відсотки голосів виборців — це 600 тисяч шанувальників того чи іншого кандидата в Раду. 200 тисяч у Черновецького вже є, треба набрати ще 400. Для вірності — 500. Хоча, приміром, директор Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв не вважає, що все так просто: «Успіх мера нічого не гарантує. Кияни ходять на вибори активніше, ніж виборці по всій Україні. Крім того, на парламентських виборах будуть й інші «симпатії». Якщо вибори відбудуться у грудні, тобто проходитимуть вони у форсованому режимі, блок Черновецького дуже ризикує і може не пройти. Якщо ж вони відтягнуться до березня, в нього буде більше можливостей забезпечити загальнонаціональний вплив». Тобто спрощена арифметика, коли наявних симпатиків мера приплюсовують до його потенційного електорату, тут не працює. До того ж не факт, що тих, хто голосував за Черновецького у травні, не розчарували нові ціни на транспорт абощо. Полку мера, таким чином, навряд чи прибуло. Радше навіть навпаки.
Рейтинг столичного голови наразі знаходиться на рівні 1,5 відсотка, зазначає керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Щоб добрати виборців у регіонах, Черновецькому варто «подружитися» з іншими міськими головами, говорить він. На уточнююче запитання «УМ», яким чином перемозі Блоку Черновецького сприятиме, приміром, Андрій Садовий, Фесенко відповідає, що конкретно Львів — це невдалий приклад, бо там розчарований у Тимошенко чи Ющенку електорат скоріше підтримає Тягнибока. Зате Центральна та Північна Україна — пасовисько, де Черновецький має шанс «розгулятися». «Люди Черновецького, на відміну від попередніх виборів, не будуть представлені у виборчих комісіях. А всі ми знаємо, що мало просто отримати голоси, дуже важливо ще захистити їх під час підрахунку», — каже Фесенко. Тут у нагоді київському меру і стануть його периферійні колеги — в порядку обміну цінними кадрами «місцеві» наглянуть за голосами Черновецького. «Чим іще допоможуть інші міські голови? Загальним режимом сприяння. Щоправда, тут багато чого залежить від авторитету мера. Це не адмінресурс, а саме сприяння у проведенні виборів. Зокрема, у такому пункті, як розташування агітаційних матеріалів», — підсумовує політолог.
Та ж Тимошенко. Тільки без коси
Другим моментом, який зіграє на руку Черновецькому, є натискання на все ту ж соціальну больову точку. «Звісно, поза межами Києва, в інших регіонах, Черновецький не зможе застосувати бюджетні механізми на підтримку малозабезпечених, але він уміє працювати в режимі галузевих соціальних проектів, тож розгорнути мережу соціальної допомоги на місцях для нього не є проблемою. Бракує тільки часу, і хтозна, чи дозволять йому це зробити у повній мірі», — розмірковує Фесенко. Саме в цьому випадку — щоб Черновецькому «усе дозволили» — меру Києва й важливо заручитися підтримкою інших міст. «Черновецький набере стільки відсотків, на скільки в нього вистачить грошей», — чітко формулює Віктор Небоженко, очільник соціологічної фірми «Український барометр». Те, що «маршал гречки», як назвала Черновецького газета «Комерсант», і цього разу не гребуватиме прямим чи завуальованим підкупом виборців, відзначають фактично всі експерти. Дехто з них також згадує додатковий бонус Черновецького у вигляді Сандея Аделаджі — старшого пастора «Посольства Божого» і великого приятеля теперішнього київського керманича. «Посольство» встигло пустити міцні та розгалужені корені по всій державі, вийшовши за рамки столиці, тож тепер свої представництва ця церква має у багатьох регіонах України. Паства Аделаджі зі стовідсотковою впевненістю може бути віднесена до тих, хто віддасть свої голоси за київського «божого посла» та його політичну силу.
Зрештою, говорить Небоженко, Черновецький уміє просто першокласно замакітрити голову, тож навіть гроші тут будуть ні до чого. « Він же повністю наслідує Тимошенко. Це просто–таки її чоловічий екземпляр. Та ж демагогія, та ж любов до населення, та ж простота. Забере її голоси по всій країні — в центральній частині, в індустріальних містах. Він говорить її словами — ви просто не звертаєте на це уваги, бо він без коси і без Турчинова. А є ті, хто ведеться на такі прості речі: «Люди, я вас люблю. Політики — погані. Голосуйте за мене», — малює приблизну схему Небоженко. Іншими словами, є ситуація, коли, грубо кажучи, «піпл хаває» найпримітивніші «розводи» — через загальну суспільну депресію і бажання розпізнати добрі наміри в дечиїх чесних–пречесних очах.
Чи буде створений ЧерновЄЦ?
Колишній «нашоукраїнець» Леонід Черновецький був депутатом Верховної Ради IV скликання. Його, представника пропрезидентської сили, і в наступному парламенті заздалегідь «розподілили» до лобістів Віктора Ющенка. Проте в «іменному» блоці Президента України Черновецький на вибори не йде. Як, схоже, і «Єдиний центр» Віктора Балоги. Головний «канцелярист» Банкової змагатиметься за місця в парламенті самостійно. Іншого вибору в Балоги фактично немає. Хіба що один альтернативний варіант: об’єднатися з Черновецьким у процесі перегонів, а в новій Верховній Раді, яку обиратимемо в грудні, — з блоком Віктора Ющенка.
От тільки чи потрібне це Черновецькому? Складно не погодитися з нашими експертами в тому, що виборець Леоніда Михайловича — здебільшого аполітичний. Ті, хто має певні політичні переконання, голосуватимуть за Ющенка, Тимошенко чи «Регіони». Ті, хто має потребу в двадцяти гривнях чи кілограмі гречки, підтримають Черновецького. Тож присутність/відсутність поруч із ним Балоги не додасть Черновецькому в очах електорату ані слави, ані ганьби. Єдиний плюс, який міг би отримати мер Києва від співпраці з Віктором Балогою, це контроль над Закарпаттям і додаткові фінансові вливання. Але, з іншого боку, Черновецький і сам є платоспроможним, а Закарпаття — не найбільш густонаселений та, так би мовити, ключовий регіон України.
А на запитання «УМ», як би подивився на союз Черновецького та Балоги Віктор Ющенко та чи вплинули б погляди Президента на вірогідність укладення такого союзу, Андрій Єрмолаєв відповів так: «Ситуація настільки критична, що навіть такі соратники Президента, як пан Черновецький, починають більшою мірою піклуватись про власну кар’єру. Бо опіка Президента — це сумнівний комплімент. Як засвідчує досвід, ті, хто збирався під його егідою, дуже швидко починали розпадатись, конфліктувати тощо. Черновецький, думаю, займатиме універсальну позицію: зберігатиме добрі стосунки з Президентом, але водночас формуватиме нові відносини — і з Партією регіонів, і з Володимиром Литвином». Що ж, у добру путь. Тим паче, що Ющенко нині робить ставку на інші персоналії та інші — викристалізовані з колись єдиної «НУНС» — політичні сили.
Хоч рахуй(ся), хоч ні — отримаєш... молодшого партнера
Утім, навіть якщо Черновецький і «Єдиний центр» домовляться про спільний блок, «єдиноцентристів» приймуть туди швидше як «молодших партнерів». Розвиваючи цю думку, Андрій Єрмолаєв каже, що, зокрема, заради «ЄЦ» ніхто не стане міняти назву об’єднання, бо «відомість Черновецького надзвичайно персоніфікована». Тобто його блок у будь–якому випадку носитиме ім’я київського голови. «Створювати нову назву й оновлювати блок — це провальний підхід. Тож усе відбуватиметься на умовах Черновецького. Інші варіанти просто не отримають потрібний ефект». Колега Єрмолаєва Віктор Небоженко припускає, що Черновецький гратиме з «ЄЦ» у переговори до останньої хвилини, але потім від подібної спілки все ж відмовиться.
Схоже, не на це розраховують у «Єдиному центрі». Бо хоч лідер партії Ігор Кріль і декларує намір його сили йти на вибори самостійно (ще й узяти прохідний бар’єр!), соратник Кріля Михайло Полянчич надто компліментарно відгукується на адресу столичного «градоначальника»: «Там (у блоці Черновецького. — Авт.) відіграють роль молоді амбітні і професійні хлопці, яким Черновецький дав дорогу. Мер Києва всім довів, що він може вигравати вибори, тому з його політсилою потрібно рахуватися», — сказав Полянчич в інтерв’ю газеті «Дєло». Водночас він додав, що «ЄЦ» веде переговори з багатьма претендентами на місця в парламенті — і з партіями, і з громадськими організаціями.
Що ж, наші політики так говорять завжди — для підняття власної самооцінки. От тільки результат таких активних консультацій, як правило, не надто вражає. Що ж до Черновецького, то інтрига — чи завоює він загальноукраїнський електорат своїми «простими речами» — зберігатиметься, мабуть, до кінця кампанії. Єдине «але»: що робити, якщо таки завоює? Доведеться міняти вже не парламент, доведеться міняти виборця.
ДО РЕЧІ
Іще один потенційний соратник Черновецького днями заявив про себе. Виявляється, соціалісти також не проти співпрацювати з київським мером. Принаймні таку ідею підкинув однопартійцям Олександр Мороз. «Він не проти співробітництва з Черновецьким. Було помітно, що йому цікавий такий варіант блокування. На якому рівні — вже інша справа», — розповів газеті «Сєйчас» член політради СПУ Степан Бульба. За словами соціаліста, ідея блокування з Черновецьким імпонує керівникам київських партійних організацій СПУ, зокрема першому секретареві міськвиконкому СПУ Юрієві Зубку. З іншої ж сторони, достатньо серед соціалістів і супротивників такого союзу. «Я не уявляю, як ми будемо об’єднуватися з Черновецьким, — заявив завідувач ідеологічним відділом СПУ Михайло Коропатник. — Він — банкір, а ми — соціалісти. З ідеології спільне в нас лише те, що піклуємося про соціально незахищених киян. От і все. Що ми будемо говорити виборцям?» — цитує Конопатника «Сєйчас».
