У п’ятницю ввечері міліція затримала й доставила до Голосіївського райуправління внутрішніх справ м. Києва 27 громадян, які брали участь в акції проти виселення правозахисної організації — «Інституту економіко–соціологічних досліджень «Республіка» на вул. Горького, 12 (центр Києва, Голосіївський район). До числа затриманих потрапили семеро журналістів, котрі висвітлювали подію. В «Інституті...» ситуацію розцінюють як продовження рейдерської атаки з метою незаконного відчуження приміщення.
«Нині в судах оскаржується рішення КМДА про передачу приміщення, яке займає наша організація. Незважаючи на це, з 14 на 15 жовтня співробітниками приватної охоронної фірми було здійснено силове захоплення орендованих нами приміщень, — розповів «УМ» член правління «Республіки» Володимир Чемерис. — Таким чином, проведення акції протесту стало єдиним способом захиститися від рейдерських зазіхань». Викликає подив роль правоохоронців у даній ситуації, адже проведення мітингу мало мирний характер, тож співробітники МВС не мали підстав для затримання його учасників. «Зрештою всіх затриманих відпустили. При цьому не було складено протоколів порушень, а в журналістів вилучили всі відеозаписи події — навіть мобільники перевірили», — обурюється Володимир Чемерис.
У міліції свої дії пояснюють стандартно, посилаючись на законні, на думку правоохоронців, підстави: надійшов виклик про силове захоплення будівлі — виїхали на місце — намагались вмовити — не вийшло — довелося виводити силою — чинили опір — правоохоронці змушені були затримати учасників акції.
Загалом суперечка довкола приналежності зазначеного приміщення — колишнього штабу акції «Україна без Кучми» — триває вже не перший місяць. Ситуація не вирізнялась би з поміж сотень подібних — наразі в столиці спостерігається бум рейдерських атак на ласі приміщення і шматки землі. Та в «Інституті...» схильні вважати останні події відплатою народного депутата від Партії регіонів Василя Грицака на критику.
«Інститут «Республіка» як правозахисна організація неодноразово звертав увагу на порушення прав людини — особливо права на конфіденційність — консорціумом «ЄДАПС» (це структура, що отримала можливість виготовляти закордонні паспорти нового типу для громадян України). Інтереси консорціуму найактивніше лобіював саме пан Грицак», — пояснює Володимир Чемерис. Згідно з програмою, передбачено передачу конфіденційних даних громадян комерційній структурі, що порушує права українців.
Правозахисники вже звернулися до Генпрокуратури. В поданій заяві вони вимагають порушити кримінальну справу за кількома статтями Кримінального кодексу України: перешкоджання проведенню мітингу, перешкоджання діяльності організації тощо.
До речі, оцінку діяльності Василя Грицака вже було поставлено раніше — Українська Гельсінська спілка з прав людини присудила нардепові антипремію «Будяк року–2007» у номінації «найбрутальніше втручання у право на приватність та найбільш небезпечна законодавча ініціатива».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
