Як уже повідомляла «УМ», у квітні цього року Президент Ющенко своїм указом звільнив Віктора Скопенка з посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кілька тижнів виконувачем обов’язків був Володимир Литвин (нині він — голова Наглядової ради цього внз), а з травня — Леонід Губерський, директор Інституту міжнародних відносин. У серпні наказом міністра освіти та науки Івана Вакарчука був оголошений конкурс на заміщення вакантної посади ректора.
Відтак бажання очолити найголовніший вуз країни висловили чотири кандидати: завкафедрою молекулярної фізики КНУ Леонід Булавін, професор кафедри неорганічної хімії Олександр Голуб, директор Інституту міжнародних відносин КНУ Леонід Губерський і колишній ректор Віктор Скопенко, який керував університетом понад 23 роки.
Виборна процедура в актовій залі Червоного корпусу тривала позавчора шість годин. Окрім 212 делегатів конференції, у залі були присутні представники влади — народні депутати, працівники МОН, викладачі і студенти. У кулуарах прогнозували, що найбільше шансів на перемогу — в Леоніда Губерського. Це підтверджувала й реакція присутніх на його виступ. Пан Губерський наголошував на важливості підвищення рівня науково–методичної роботи, поглибленні наукового потенціалу кадрів, оновленні матеріально–технічної бази, прозорості в прийнятті рішень і відмови від принципу єдиноначальства, за яким, як відомо, університет жив за Скопенка. Під час розмови з «УМ» викладачі стверджували, що за ці кілька місяців Леоніду Васильовичу справді вдалося змінити принцип спілкування між ректоратом і керівниками структурних підрозділів з авторитарного на демократичний.
Віктор Скопенко не приховував своєї образи на колектив, і його промова нагадувала радше зведення рахунків. Він залишив конференцію ще до початку голосування. Загалом вибори в найголовнішому університеті держави не відбувалися понад 20 років, отож, як сказав Володимир Литвин, обираючи нового ректора, вуз переживає момент істини. Хоч як прикро, та впродовж останніх років КНУ зупинився в розвитку і жив за рахунок інерції.
Таємним голосуванням делегати дали «зелене світло» Леоніду Губерському: із 206 бюлетенів 178 свідчили на його користь. Віктор Скопенко отримав 15 голосів, Леонід Булавін — 9, і зовсім нічого — Олександр Голуб.
Один із співробітників університету на правах анонімності висловив побоювання, що поворотних моментів у розвитку університету навряд чи варто очікувати, тим паче, що обіцянки дуже легко забуваються. А директор Інституту журналістики КНУ Володимир Різун у коментарі «УМ» зазначив: «Найголовніше — уникнути крайнощів в оцінці постатей. Треба віддати належне колишньому ректору — Віктор Володимирович також відгукувався на розумні ідеї, ініціював багато прогресивних речей у розвитку освіти і науки, не забував про соціальні аспекти життя своїх співробітників. Хоча був людиною напористою й авторитарною. До нього залишається багато запитань, відповіді на які чекають, у тому числі й у Генпрокуратурі. Натомість демократизм нового ректора і його вміння мислити системно, масштабно дають підстави сподіватися на якісно новий етап у розвитку університету».