Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Юрiй Покальчук вiдтепер арт-директор кнайп-клубу «Купiдон». (Фото Андрiя ГОРБА.)
Київська кав'ярня «Купідон» після запаморочливої мистецької реконструкції відчинила свої двері для завсідників і шанувальників. Тепер це кнайп-клуб. Народ після цієї будартівської метаморфози дещо насторожено поставився до нового інтер'єру, а надто ті, хто не знає львівської «Ляльки», «Під клепсидрою» та «Синьої пляшки». Як і згадані галицькі кнайпи, нового «Купідона» творив відомий художник Влодко Кауфман. А що цей чоловік навряд чи братиметься за інтер'єри пересічних закладів громадського харчування, то й «Купідон» віднині покликаний стати одним із улюблених осередків мистецького життя Києва. Запорукою цього є арт-директор кнайп-клубу (увага! Дихайте глибше!) — знаний, всюдисущий, розмаїтий Юрко Покальчук. За партнера у царині літератури — видавництво «Кальварія». У «Купідоні» вже можна придбати кальварійську новинку — переклад українською «Механічного апельсина» Ентоні Берджеса, а заодно посмакувати дуже недорогими і фантастично смачними коктейлями «Реактивний олімпійський помідор» та «Механічний апельсин № 5» від ще одного (теж майже мистецького) ексклюзивного партнера.
На довгоочікуваному відкритті Юрко Покальчук виступав із широковідомим проектом «Вогні великого міста» зі знайомими й улюбленими львівськими музикантами, а також презентував кліп «Я тебе не люблю». Кліп фільмувався у старому інтер'єрі «Купідона», тому всі присутні мали змогу ще й легенько поностальгувати.
Скільки телевізійних сюжетів знімалося й ще буде знято у цій кнайпі, скільки віршів прочитано й ще читатиметься, скільки екзальтованих трагікомедій із тих, які потім сміхотливо переповідає одне-одному богема, тут відбулося і ще відбуватиметься. Деталі нового інтер'єру (букети з лопат, книжки за трубами, якісь чи не австро-угорські комоди, а при шинквасі — старий зворушливий буфет) схиляють до цього. Колись, років за п'ятдесят, хтось із сьогоднішніх митців напише щось схоже до Смоличевих «Розповідей про неспокій». І неодмінно в тих розповідях не останнє місце посідатимуть «Купідон» і його «купідонівські люди». Можливо, Пако (Ю. Покальчука) тоді, через далекі п'ятдесят, охрестять «купідоновим захриплим Вертинським». А директора закладу, колишнього телеоператора Федора Баландіна, назвуть Кирпатим Мефістофелем київської богеми початку ХХІ століття.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>