«Якщо Білорусь не піде на поступки Москві, Лукашенку не вдасться втретє стати президентом», — такий підтекст ініційованої урядом Путіна «газової блокади», яка почалася минулого тижня безапеляційним припиненням поставок природного газу з Росії в Білорусь.
Напередодні цієї кризи у Ризі відбулася подія, прямо пов’язана із загостренням відносин між Росією і Білоруссю. У першій декаді лютого в латвійській столиці пройшла конференція під розпливчастою назвою «Розвиток демократії на кордонах Балтії», учасниками якої стали конгресмени США, помітні фігури європейського політичного бомонду і «вся королівська рать» білоруської опозиції, що розбивається сьогодні на коаліції й альянси. Політична «сходка» пройшла у режимі «чаттен хауз» — про що говорилося, у мас-медіа повідомляти можна, а от хто саме що говорив — не можна. Захід було ініційовано, власне, для того, щоб упритул підійти до вирішення «білоруського питання». У Ризі пролунала сенсаційна новина: буквально днями посланці Володимира Путіна їздили у Вашингтон, щоб повідомити, що російський президент готовий до радикального вирішення «проблеми Лукашенка». Зрозуміло, за рахунок приєднання Білорусі до російської федерації.

Рівно тиждень у Грузії працює, згідно із визначенням Саакашвілі, «цікавий кабінет міністрів». «Цікавість» і новизна — у тому, що виконавчу владу країни очолив прем’єр-міністр, позаяк за Шеварднадзе урядом керував президент. Також до п’ятнадцяти скорочено кількість урядових портфелів, хоча паралельно введено ще чотири посади держміністрів. Але це все статистика, найцікавіше — якісний склад грузинського кабміну, сформований, як критикують деякі місцеві ЗМІ, переважно зi сподвижників діючого президента.

Минулого тижня мало не збулася заповітна мрія українця — можливість без обмежень потрапити в будь-яку європейську країну. Так як це робить пересічний німець або ж бельгієць, який бере свій паспорт і квиток на транспортний засіб, що несе його на альпійський курорт чи бізнес-ленч у віденському конференц-залі. Саме такі перспективи мали світити і нам, якщо виходити з підписання Європейської угоди про правила, що регулюють пересування осіб між державами-членами Ради Європи. У постійному представництві України при РЄ кореспонденту «Німецької хвилі» пояснили, що приєднання до цього документа допоможе полегшити пересування українських громадян у Європі. Тобто якщо наш парламент ратифікує угоду, тоді українці, котрі вирушають у туристичні або гостьові поїздки не довше ніж на три місяці, матимуть право подорожувати без віз до решти п’ятнадцяти країн, що ратифікували документ. Але це тільки теоретично, адже всі ці країни, окрім Швейцарії й Туреччини, є або дійсними членами Євросоюзу, або стануть такими у травні цього року. Суперечність виникає в тому, що для наших громадян вояж на Захід вимагає обов'язкової закордонної візи.