То чий поїзд пішов?

      Майже 50 тисяч плакатів на підтримку української мови, авторами яких є студенти львівських вузів, було розповсюджено протягом вихідних у Львові. Таким чином студентські організації міста, а також обласна організація всеукраїнського об'єднання «Свобода» (донедавна ця партія носила назву Соціал-національна партія України) відзначили Міжнародний день рідної мови. Плакати було розповсюджено не лише у Львові, а i в Івано-Франківську, Тернополі, Рівному. Студентська акція також була скерована і на підтримку доцента кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Ірини Фаріон та студентки цього ж вищого навчального закладу Юлії П’єцух, яких активісти Російського молодіжного братства Львівщини напередодні спробували звинуватити у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.

      Про історію цього конфлікту кореспонденту «УМ» розповів помічник народного депутата України від фракції «Наша Україна» Олега Тягнибока Руслан Кошулинський. П'ять років поспіль Ірина Фаріон була організатором виставки студентських плакатів на захист української мови. Плакати демонстрували у вищих навчальних закладах Львова та Києва. Наприкінці минулого року частину плакатів було розмножено і розповсюджено на вулицях Львова. Однак це викликало гостру реакцію з боку активістів Російського молодіжного братства Львівщини, а його лідер — Кирило Арбатов — двічі писав звернення у Галицький райвідділ міліції з проханням створити компетентну комісію з психологів, етнологів, мистецтвознавців, аби вивчити мистецьку вартість плакатів, оскільки, на його думку, плакати розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Особливе невдоволення Кирила Арбатова викликав плакат Юлії П’єцух, на якому було зображено останній вагон потяга, вказівник «Росія» та слова «Не знаєш, не вмієш, не хочеш...» Натомість Ірина Фаріон говорить, що на плакаті зображено поїзд, на який не встигли ті, хто відцурався рідної мови, а сама акція присвячена пам'яті 33 харківських студентів, яких у березні 1951 року було розстріляно за їхні протести проти запровадження навчання російською мовою.

      До створення правоохоронцями комісії таки не дійшло, натомість на підтримку і викладача, і її студентки почали надходити звернення і від студентів, і від професорів як львівських вищих навчальних закладів, так і київських. Серед цих професорів були і фахівці з тих галузей, про які згадував Кирило Арбатов. А в числі плакатів, які розповсюджувались 21—22 лютого у Львові, був, безумовно, і плакат Юлії П’єцух.

Олександр СИРЦОВ.