Реальна містика?

Ми живемо серед людей, які на перший погляд можуть видатися звичайними небожителями: вони десятиріччями курсують за маршрутом «дім–робота–дім», плавно переходять із категорії дітей у категорію батьків, потім бавлять онуків і зустрічають старість, нарікаючи на мізерну пенсію. Але варто лише повірити, що ключовим у цьому нудному процесі є вислів «на перший погляд», — і реальність виглядатиме зов­сім інакше. Невгамовні брати Капранови з цим усвідомленням не розлучаються ні на хвилину. Як результат — для своїх творів їм удається відшуковувати героїв, які аж ніяк не відповідають визначенню «звичайні небожителі».

Головні персонажі остан­ньої капранівської книжки «Нові розділи до Кобзаря 2008» мають багато спільного з героями відомого телехіта «Битва екстрасенсів». Відчувати майбутнє, ворожити, знатися на різних настоянках за бабусиними рецептами — цим теоретично–практичним арсеналом вони володіють сповна. А тому життя їхнє сповнене пригод, які інакше як містикою і не назвеш. Героїня оповідання «Доля» знайшла якось уламок весла і через нього прийняла хист до відьмацтва — свій талант шматку дерева передала, помираючи у страшних муках, відьма. З героєм «Немирівни», звичайним страховим агентом, трапилася історія, яку можна було б навіть назвати смішною: зі своєю клієнткою, дружиною заможного підприємця, він, зовсім роздягнений, опинився на даху її маєтку, а потім вони вдвох безуспішно намагалися потрапити всередину будинку — за цим заняттям їх і застукав чоловік... У цьому місці комедія ледь не перетворюється на трагедію — мужчина виявився дуже ревнивим. Але, на щастя для клієнта, автори придумали для нього інше продовження цієї історії, закинувши його на Івано–Франківщину, де жив мольфар, який будував маєток ревнивому олігарху. Тоді господар образив своїх робітників — і мольфар, не довго думаючи, наслав на нього закляття.

У «Наймиті» Капранови досліджують методику психологічного впливу на проблеми алкоголізму. І, знову ж таки, сміливо послуговуються народними методами боротьби з пияцтвом. Ці методи часто суперечать медицині, але цей факт аж ніяк не впливає на їхню ефективність. Викарбовуючи незвичні грані своїх героїв, Дмитро та Віталій, не забувають «копнути» їх за одвічні людські вади — заздрість, жадобу, підлість. Щоправда, ці «чесноти» брати приписують здебільшого звичайним людям, а не тим, які володіють особливими властивостями. Відьми ж та мольфари, переконують Дмитро та Віталій, герої позитивні. Вони мудрі й справедливі, терплячі й розумні... Ну а що живуть на межі між реальністю та містикою — так від цього ніякої шкоди, швидше, навпаки...

Як розповіли Капранови, у роботі над «Новими розділами» їх консультував старший брат Сергій — «науковець, знавець Далекого Сходу, володіє десятьма мовами, розуміється на сучасному язичництві». Хто знає, можливо, це тріо незабаром знову доповнить «Кобзар 2000» новими історіями. Передумови для цього склалися якнайкращі: «Кобзар 2000» вже мав кілька перевидань, так що з розкрученістю для його продовження проблем не буде, як і не буде проблем із містичними сюжетами й типажами — їх в Україні ніколи не бракувало.