«Молоко — за безцінь, корову — на бійню»

— Ми організуємо всіх власників індивідуальних господарств і влаштуємо день, коли жодного літра молока молокозаводи не отримають, — обіцяли учасники чергового пікетування біля чергового молокопереробного заводу. — Хай і в нас будуть збитки, але ми хочемо, аби зрозуміли нарешті, що селянське господарство так далі існувати не може...

Мітинги біля молокозаводів, розташованих у області, не надто численні. Проте — закономірні. Бо питання закупівельних цін на молоко стало просто–таки болючим.

Здається, ми про щось домовлялися?

Загострилася проблема навесні. У квітні, коли село Сумщини обурилося невиправдано заниженими цінами, відбулася хвиля перевірок. Антимонопольний комітет поставив діагноз подібній діяльності молокозаводів — монопольна змова. Тоді відбувалися наради за участі переробників на рівні голови облдержадміністрації, підписували угоди, визначали зобов’язання...

Осінь принесла новий виток проблеми. Знову занижені ціни, знову порушується антимонопольне законодавство, знову потерпає селянин. Бо переробники знову повели гру в одні ворота, вважають у обласній державній адміністрації. Ціни на закупівлю молока занизили всі підприємства області. Найкритичніша ж ситуація склалася із філією «Сумський молочний завод» ДП «Аромат». Звернення від населення та суб’єктів господарювання, сигнали Антимонопольного комітету змусили вдатися до його перевірки.

— Зрозуміло, передусім ішлося про суттєві порушення закупівельних цін, — розповідає заступник голови обласної державної адміністрації Олександр Цупро. — Та коли почали ретельно вивчати ситуацію, виявилося, що практично кожна перевіряюча структура може скласти цілий перелік порушень, допущених на підприємстві. Так, зі 1763 здавачами молока не укладені угоди. Не відкриті два молокоприймальні пункти з чотирьох запланованих. У касі виявлено майже тринадцять тисяч неоприбуткованої готівки. Двадцять вісім працівників просто не оформлені на роботу. Держгірпромнагляд, наприклад, установив тридцять сім порушень лише щодо охорони праці, а відтак запропонував призупинити роботу чотирьох об’єктів.

Що ж до головного — встановлення цін на молоко,— то ще навесні Антимонопольний комітет до кожного з підприємств застосував штрафні санкції. Сумський молокозавод мав сплатити дванадцять тисяч гривень та усунути порушення — передусім підвищити закупівельну ціну. Втім сьогодні зрозуміло: про це не йдеться.

— Складається прикра ситуація, — говорить Олександр Цупро. — Динаміка підприєм­ства спрямована винятково на заробляння грошей. Закупівельні ціни невиправдано занижують, ціни на власну продукцію завищують, відповідно, з’являється дельта, що осідає в кишені, і це — до двадцяти п’яти відсотків коштів.

Прошу повернутись у поле. Правове

Сумський молокозавод працює з найнижчим у області рівнем завантаження потужностей — двадцять–двадцять два відсотки. Можна почути, як у подібних проблемах переробники звинувачують владу. Мовляв, тваринництво занепадає, молока немає, ні з чим працювати. Але чи не варто звернути звинувачення і на себе? Бо ж утворилося хибне коло: занижена ціна на молоко робить для селянина невигідним утримання худоби — худобу вирізають — сировини для переробки немає — рівень виробництва падає — заводи намагаються компенсувати збитки за рахунок зниження закупівельних цін — ...починай спочатку.

— Це просто знущання з селянина. І влада не може залишатися осторонь, бачачи це. Так, ми повинні стояти на захисті нормальних ринкових відносин, але ж мусимо говорити про якийсь баланс ціноутворення, про той споживчий ринок, який складається, і від якого залежить, врешті, добробут мешканців нашої області, — каже Микола Лаврик. — Молокозаводи зараз переходять якусь межу нормальних взаємин. Як таке може бути? Перевірили Сумський молокозавод, виявили порушення, несумісні з подальшою експлуатацією, опломбували деякі об’єкти, а на підприємстві, замість виправляти недоліки, зняли пломби і почали далі працювати.

Коментар щодо цього факту директора Сумського молокозаводу Юлії Назаренко нам отримати не вдалося: на пропозицію вона не відгукнулася.

Тим часом стан тваринництва в області, як і переважно в Україні, викликає тривогу. У населення, повідомляє перший заступник голови обласної адміністрації Володимир Сапсай, цього року стало майже на п’ять з половиною тисяч корів менше. У господарствах ситуація не настільки прикра, але ж і закупівельні ціни для господарств на порядок вищі. Хоча чи виправдана така диспропорція?

Зрозуміло, влада не може втручатися в роботу приватних підприємств. Але має слідкувати, аби ці підприємства працювали в правовому полі й без шкоди для громади. Якими ж можуть бути дії щодо Сумського молокозаводу? Передусім, струк­тури, які перевіряли підприємство, зафіксувавши, що виявлені недоліки не виправлені, можуть подати позови до суду. Обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету вже порушило справу щодо невиконання заводом весняних вимог. Її планують передати до Антимонопольного комітету України для застосування відповідної санкції — штрафу в розмірі десяти відсотків річної виручки.

Захід досить жорсткий. Бо немає гарантій, що підприєм­ство витримає подібне покарання і взагалі зможе продовжити роботу. Втім, про це переробникам потрібно було замислитися раніше.

...Навряд чи справді у жовтні, як обіцяли, відбудеться «день без молока» для молокозаводів — наші люди довготерпеливі й малоорганізовані. Але за подібного ставлення до села постраждає не лише сільський добробут.