Майстер чуттєвого екстазу

Цьогорічна Нобелівська пре­мія з літератури дісталася французькому письменнику Жану–Марі Гюставу ле Клезіо. Нобелівський комітет у своєму обґрунтуванні називає його «автором нових напрямів, поетичних пригод і чуттєвого екстазу, дослідником людської натури за межами пануючої цивілізації і всередині неї». Ле Клезіо став першим французом з 1985 року, який отримав Нобелівську премію з літератури.

Жан–Марі Гюстав ле Клезіо народився 13 квітня 1940 року в місті Ніцца на півдні Франції. Його родина тісно пов’язана з Африкою, де батько працював хірургом у британській армії. Хлопчик почав писати вже у вісім років, коли мешкав у Нігерії. Зростав у двомовному англо–французькому середовищі. 1950 року разом із родиною повернувся до Франції. Освіту розпочав на факультеті англійської мови Брістольського університету (Велика Британія), а закінчив на літературному факультеті Університету Ніцци. Докторську дисертацію з ранньої історії Мексики захистив у Перпіньянському університеті 1983 року. Як «вічний студент», навчався також в університетах Бангкока, Мехіко, Бостона, Остіна (США) та інших.

Славу здобув у 23 роки зав­дяки першому роману Le Proces–Verbal («Допит»), який 1963 року був відзначений літературною премією Ренодо. Закріпив її збірками оповідань «Лихоманка» (1965) та «Повінь» (1966), в яких розповідав про пучуття страху від життя у великих сучасних містах. У романах другої половини 60–х та першої половини 70–х виступав як палкий прихильник екології, сумував за втраченими старовинними культурами Африки, протиставляючи їх брутальності європейської цивілізації. Під час подорожей Африкою 1975 року одружився з марокканкою на ім’я Джамія. Письменник також довгий час мешкав у Мексиці та інших країнах Центральної Америки. Починаючи з 1988 року разом із дружиною живе, головним чином, на острові Маврікій та в Мехіко.

На цей час ле Клезіо є одним із провідних французьких письменників, у його доробку понад 30 книг. Виданий 1978 року роман «Світ та інші історії» вважається одним із найбільших досягнень сучасної французької літератури. Користувалися заслуженою славою його романи «Протокол», «Пустеля» та «Онітша», які присвячено переважно африканській тематиці. Відомий своїми абсурдистськими та сюрреалістичними книгами.