Цього року Нобелівський комітет узяв курс на «масовість» і призначив нобелівські премії в галузі медицини, фізики та хімії відразу трьом ученим. Залишається сподіватися, що завтра під час оголошення нобелівського лауреата в галузі літератури пролунає лише одне прізвище. Цьогорічними лауреатами «хімічного Нобеля» стали троє американців за громадянством, але лише один із них за походженням: Осаму Сімомура, Мартін Чалфі та Роджер Тсієн. Кожен із лауреатів отримає третину від грошового додатку до премії у розмірі 10 млн. шведських крон.
Їх вирізнили за відкриття зеленого флуоресцентного білка (GFP) та розробку методів його застосування в науці.
Осаму Сімомура вперше виділив 1962 року такий білок із медузи Aequorea victoria, яка живе у водах біля Західного узбережжя США. Мартін Чалфі використав ген, який кодує цей білок, для перетворення на видимі різноманітні біологічні процеси, які відбуваються у клітинах. Роджер Тсієн пояснив механізми флуоресценції. Білки, які світяться, широко застосовуються в дослідженнях біологічних процесів у живих організмах. Без них ці процеси були невидимими. Йдеться, наприклад, про розвиток нервових клітин або їхнє переродження. Зелений флуоресцентний білок на цей час є одним із головних дослідницьких інструментів у біології.
80–річний Осаму Сімомура народився в японському місті Кіото, а тепер працює в лабораторії морської біології у Вуд–Холсовському інституті, що у штаті Массачусетс. 61–річний Мартін Чалфі — у Колумбійському університеті в Нью–Йорку, 56–річний Роджер Тсієн — в Університеті Каліфорнії у місті Сан–Діего. Останній є китайцем за походженням; його справжні ім’я та прізвище — Юнцзянь Цянь.