Кілограми чорної ікри «виловили» на території спортивної бази, що у Вишгороді, працівники УБОЗ Київської області. Власне, ікрою цю продукцію й назвати було важко, адже виготовляли її з желатину, соняшникової олії та звичайних оселедців, які в заморожених брикетах зберігались у цеху. Коли убозівці потрапили в приміщення їдальні, де виробляли «делікатес», там саме кипіла робота. При певних температурах желатин, розведений у воді, змішували через дозатор із соняшниковою олією, в результаті чого отримували кульки, схожі на ікру. Після промивання цю масу клали до великого чану, де був заварений чай. Через 1,5—2 години кульки набували коричневого кольору і ставали твердими. Трохи згодом в ікру додавали харчову добавку, яка вміщує залізо та йод, що придає їй ще більшої твердості та чорного кольору. В цей час у іншому казані варили оселедці з великою кількістю солі. В цьому росолі «делікатес» набував характерного для себе запаху. Потім ікру ще раз обробляли хімічним розчином і розфасовували в банки.
Ця технологія дозволяла за одну добу виготовити 30 кілограмів підробки. Приготування ікри забезпечували 4 жінки, котрі працювали в дві зміни, ще один чоловік контролював виробництво. На момент обшуку в приміщені виявили більш ніж 3000 банок готової продукції вагою по 130 грамів кожна, на суму майже 75 тисяч гривень, 10 тисяч порожніх банок, до речі, які вже були у використанні, та більше ніж 23 тисячі кришок з надписом «Виготовлено з натуральних продуктів». Жінки працювали в жахливих антисанітарних умовах, отримуючи 15 гривень у день, а баночка з їхнім «шедевром» відпускалась за 4 гривні 80 копійок. Реалізовували продукцію на ринках Києва. За півроку існування «фірма» отримала майже 250 тисяч гривень прибутку.
Ікра була вилучена та направлена на експертизу в науково-дослідний експертно-криміналістичний центр та в МОЗ України, де фахівцями було визнано, що даний продукт при вживанні шкідливий для здоров'я! Тоді як на банках красувалась етикетка зі змістом: «Корисна при різних захворюваннях, пов’язаних iз недостатньою кількістю гемоглобіну в крові».
Олександр КОВАЛЕНКО.