Нью-Йоркська фондова біржа в ці дні переживає тривалий шок. (Фото Рейтер.)
Палата представників Конгресу США позавчора ввечері (за київським часом) після чотиригодинних дебатів відхилила представлений міністром фінансів США Генрі Полсоном план викупу державою іпотечних кредитів на суму 700 млрд. доларів. Його було відхилено більшістю — 228 проти 205 голосів. Ще вранці того дня план підтримали як президент Джордж Буш, так і лідери обох американських партій та кандидат у президенти Барак Обама. Передбачені заходи мали допомогти розблокувати американський банківський кредитний ринок та віддалити загрозу загального краху економіки США.
На новину про відхилення «плану Полсона» негайно відреагували біржі. Найбільш негативно — ньюйоркська. Індекс Доу Джонса втратив упродовж понеділка 777,68 пункту (6,98 відсотка), що є найбільшим падінням упродовж одного дня за всю історію індексу, і на момент закриття торгів становив 10365,45 пункту — це найнижчий показник із часу паніки після терористичних замахів 11 вересня 2001 року. Впали також інші індекси: Standard and Poor’s 500 втратив 106,85 пункта (8,81 відсотка) і становив на момент закриття 1106,42 пункту, технологічний індекс Nasdaq понизився на 199,61 пункту (9,14 відсотка) і закінчив день на рівні 1983,73 пункта. Біржові індекси є «термометрами здоров’я» економіки. Чим вони вищі, тим кращим і стабільнішим є стан економіки. Падіння індексів означає падіння вартості акцій.
Криза на іпотечному ринку США є проблемою не лише американців, а й решти світу, передусім промислово розвинених держав, економіки яких глибоко інтегровані у світову економічну та фінансову системи. Відтак кризова хвиля вчора продовжила котитися світовими ринками. Вівторок на токійській фондовій біржі розпочався з потужного обвалу. Вже впродовж перших 20 хвилин торгів провідний японський фондовий індекс Ніккей рухнув на п’ять відсотків, а за ним послідували й інші японські індекси. Одночасно різко впав курс американського долара по відношенню до єни. Загалом учора індекс Ніккей упав до свого найнижчого показника з червня 2005 року, втративши 483,75 пункта, або 4,1 відсотка.
Учора також провідні європейські індекси втратили по 4—5 відсотків. Фондовий ринок Франкфурта відкрився вчора з падінням на 1,36 відсотка, а лондонський індекс FTSE 100 втратив майже два відсотки.
Європа переймається питанням, як далеко може зайти криза? Аналітики говорять про ефект доміно: американські проблеми вже перекинулися на Західну Європу і рушать далі. «Криза вже в Європі. Але це — побічний ефект. В Європі проблема не в «поганих» боргах, а в ліквідності. Банки не можуть позичити гроші один у одного», — пояснює «Німецькій хвилі» трейдер Франкфуртської біржі Олівер Рот. З початку кризи в Америці європейські банки списали майже 50 млрд. євро збитків лише по інвестиціях у ринок американських іпотечних кредитів високого рівня ризику. Компанії, які ставляться до інвестицій обережно, опинилися в одному човні з тими, хто ризикував, оскільки стрімке зростання вартості займів на міжбанківському ринку загрожує Європі кредитним голодуванням. Тим більше, що в ЄС немає механізмів, які дозволили б запропонувати план фінансування банківської системи зі спільного бюджету Союзу, як це намагаються зробити Сполучені Штати.
У Росії ринки також перебувають у нервовому напруженні. Російська торгова система втратила більше семи відсотків, а Московська міжбанківська валютна біржа — приблизно п’ять відсотків. Учора за розпорядженням Федеральної служби з фінансових ринків торги на найбільших фондових біржах країни були зупинені відразу ж після відкриття. Уже через хвилину всі угоди були офіційно призупинені. Реально вони не встигли і розпочатися. Внєшекономбанк Росії, який найбільше інтегрований у світову фінансову систему, оголосив, що гарантує виплату всіх зовнішніх боргів компаній Росії до кінця цього року. За рішенням уряду, Центральний банк Росії надасть Внєшекономбанку до 50 млрд. доларів на рефінансування кредитів компаній. Загальний зовнішній борг Росії на цей час становить 477,1 млрд. доларів.
«Ті [фінансові] ризики, які зараз світ переживає, неминуче позначаться на українській економіці», — сказав учора міністр фінансів України Віктор Пинзеник, виступаючи у Національній академії наук. За його словами, українська економіка сильно прив’язана до зовнішніх запозичень, а на сьогодні цей сектор практично закритий.
Пинзеник вважає, що Україна повинна робити дуже консервативні кроки, зокрема, необхідно встановити дуже зважений дефіцит бюджету й уникати серйозних навантажень на економіку доти, доки світові процеси не стабілізуються.
Загалом, надмірна принциповіть американських конгресменів неабияк засмутила українських фінансистів, виробників металу, мінеральних добрив та аграріїв: саме вони найбільше втрачають від падіння індексу Доу Джонса. «Якби вони підтримали план порятунку, це одразу знизило б облікові ставки на фінансовому ринку, — пояснює «УМ» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Тобто наші банки, які позичають кошти за кордоном, могли працювати на значно привабливіших для себе умовах. Якщо, скажімо, торік великі українські банки могли позичати під 8 відсотків річних, то нині це щонайменше 12 відсотків. До речі, упродовж серпнявересня закордонні кредитори значно погіршили умови для українських позичальників: розрив між ставкою LIBOR, якою послуговуються західні фінансові установи (станом на позавчора — 3,25 відсотка) та умовами «спеціально для українців» постійно зростає». Очевидно, що через подорожчання ресурсів цей розрив зростатиме й надалі.
Падіння фондового ринку зазвичай провокує зниження цін на сировину. Тенденція підтвердилася й цього разу: барель нафти вчора подешевшав і становить 95 доларів. Для України, яка живе за рахунок експорту, причому продає за кордон переважно сировину, — це дуже нездорова тенденція. «Падіння цін насамперед відчують вітчизняні металурги, виробники мінеральних добрив, сільськогосподарських культур», — вважає Олександр Жолудь. Ця тенденція виглядає особливо сумно, якщо врахувати зростання ціни на російський газ та перевиробництво й низьку якість зерна останнього врожаю.
І при всьому цьому, переконують експерти, ми виглядаємо значно краще, ніж інші.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
