Передчуття дострокових виборів дедалі більше проникає у стіни Верховної Ради. «Я сподіваюсь, ви не на пам’ять фотографуєтесь», — сміється Арсеній Яценюк, звертаючись до народного депутата, який позує для світлини на тлі сесійної зали. Бо хто знає: може, парламент розпустять — а фотки на згадку нема. Треба поспішати. Представницю Партії регіонів Ганну Герман теж тягне туди: обговорюючи план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини, вона каже: «Давайте проголосуємо за цю програму і вийдемо з чистим сумлінням з цього залу, навіть якщо будуть дострокові вибори, — хоча б за те, що ми тут хоча б трішки дітям помогли». Цікаво, що вчорашнє засідання Верховної Ради відбувалося рівно за рік після того, як в Україні відбулися дострокові парламентські вибори.
За однією з версій літочислення, Президент отримає право розпустити Верховну Раду в п’ятницю, 3 жовтня. Тобто 30 днів по тому, як у парламенті було оголошено про вихід фракції «Наша Україна — Народна самооборона» із демократичної коаліції. Якщо за ці кілька днів політики не спроможуться домовитися про коаліцію — то нас знову чекатимуть парламентські вибори, треті за три роки. Дехто міг би посперечатися, що глава держави дістане право розпустити ВР пізніше, 17 жовтня — місяць після виходу офіційного оголошення про розпад коаліцію в «Урядовому кур’єрі». Але про 3 жовтня говорять навіть опоненти Президента.
«Я схиляюся до думки, що все–таки треба брати за відправну точку 3 вересня, — сказав у коментарі «УМ» народний депутат від Партії регіонів Нестор Шуфрич. — Це моя особиста точка зору, хоча лунають думки і про 13, і про 17 жовтня. Фракція не приймала рішення з цього приводу, бо це було б безглуздо. Але ті депутати, з якими я спілкувався, теж вважають, що термін, призначений для формування нової коаліції, спливає 3 жовтня».
Народний депутат від БЮТ Володимир Яворівський теж каже, що «дедлайн» настане 3 жовтня. «Нехай час, який залишився до цього дня, підкаже народним депутатам із «НУНС», що треба створювати демократичну коаліцію. Сьогодні ініціатива на їхньому боці», — каже народний депутат. За його словами, востаннє переговорники БЮТ і «НУНС» зустрічалися аж минулого четверга, ніякого прогресу в перемовинах нема. «Ми вже не раз казали: ось аркуш паперу — пишіть свої принципи. Вже ніби й погоджувалися, а потім виявляється, що знову щось не те. Я вважаю, що створення коаліції залежить насамперед від Президента, від його політичної волі. Варто йому сказати: «Ми не йдемо на вибори, не втягуємо країну у цей шарварок», — і «нашоукраїнці» погодяться на будь–які умови», — сказав Яворівський.
«Коаліція трьох» наразі справді виглядає як ідея з примарними шансами на втілення. Учора голова фракції «НУНС» В’ячеслав Кириленко знову звинуватив БЮТ у тому, що тимошенківці відмовилися погоджувати з «нашоукраїнцями» порядок денний. Він висунув чотири кроки для того, щоб сформувати коаліцію. По–перше, «разом формувати порядок денний, не відкидаючи пропозиції «Нашої України», а погоджуючись із ними хоча би в значній частині». По–друге, скасувати законопроекти про референдум і про державну службу, «які прямо б`ють по статусу державної української мови». По–третє, погодити текст спільної заяви щодо російсько–грузинського конфлікту. По–четверте, три фракції мають виступити з публічною заявою про те, що по всіх п’яти ветованих законах (які були прийняті БЮТ і ПР) вони підтримують позицію Президента.
«Якщо ці чотири кроки з боку наших партнерів ми сьогодні побачимо і переконаємося у їхній щирості, значить, заклики до створення коаліції трьох з боку БЮТ не є ширмою, а є справжнім наміром. На жаль, ми бачимо лише поки димову завісу, під час якої повним ходом продовжуються переговори між БЮТ і ПР», — сказав Кириленко.
Голова фракції БЮТ Іван Кириленко заявив, що «БЮТ категорично проти божевілля дострокових виборів», і відкинув звинувачення «в нездатності нашої політичної сили домовлятися». Кириленко розповів, що БЮТ підготував проекти коаліційних документів і їх уже скріпило 155 народних депутатів фракції. «За основу взяті положення попередньої коаліції. Вони влаштовують і нас, і, сподіваємося, більшість політичних сил, що тут присутні», — сказав Кириленко. Щоправда, не уточнив, які саме політичні сили він має на увазі.
Щодо коаліцій інших кольорів, то БЮТівці відкидають достовірність переговорів із Партією регіонів про формування коаліції. Попри це, народний депутат Валерій Писаренко заявив про те, що БЮТ готується обговорити з «регіоналами» можливість проведення дострокових виборів парламенту й Президента одночасно. «Наша юридична служба готова до такого розвитку подій, і тільки–но політичні сили будуть готові до такого розвитку, ми запропонуємо юридичні механізми, як прийти до одночасних виборів», — сказав він.
«Регіонал» Нестор Шуфрич згоден, що одночасні вибори можуть бути виходом із ситуації. Але каже, що поки нема юридичних підстав для перевиборів глави держави. «На жаль, сьогодні є тільки одна можливість дострокових виборів Президента — це шлях, який проходила Україна на початку 90–х», — прокоментував нардеп. Інакше кажучи, поки що погрози ініціювати одночасні вибори є лише спробою шантажу Президента.
Глава секретаріату Президента Віктор Балога стверджує, що БЮТ може утворити із Партією регіонів і комуністами «технічну коаліцію», аби в такий спосіб уникнути позачергових виборів, утримати Тимошенко на прем’єрській посаді та зберегти в уряді міністрів, призначених від БЮТ. Балога гадає, що саме цим розрахунком пояснюються всілякі відозви Тимошенко та її соратників про важливість «стабільності» та «злагоди». Однак, наголосив глава СП, такий маневр БЮТ не може обійти Конституцію, яка передбачає утворення у ВР не ситуативних альянсів, а міцної більшості з чітко заявленими ідеологічними параметрами та спільними зобов’язаннями.
«Парламентська коаліція повинна бути підтверджена відповідною угодою, з докладно виписаним планом дій і механізмом його втілення. Ніякі папірці з двох–трьох загальних пунктів не можуть вважатися документом, який підтвердить існування більшості у парламенті. Звісно, БЮТ категорично не влаштовує необхідність підписання коаліційної угоди з ПР і комуністами, тому суспільству вкидається ерзац у вигляді балачок про «вимушений союз», — вважає Балога.
Партії, що входили в розвалену демократичну коаліцію, втрачають довіру громадян. Про це свідчать дані опитування, проведеного фірмою «ФОМ–Україна» 12—26 вересня.
Як відзначив на вчорашній прес–конференції гендиректор «ФОМ–Україна» Олександр Бухалов, у січні в Блоку Тимошенко була явна перевага — 29,2% опитаних, а вже у вересні рейтинг БЮТ упав до 18,8%. «НУНС» на початку року підтримували 8,8% респондентів, а у вересні ця цифра знизилася до 4,6%. «Всім учасникам коаліції народ ставить негативні оцінки», — робить висновок Бухалов.
За даними філії російської контори «Фонд «Общєствєнноє мнєніє», найвищий зараз рейтинг у Партії регіонів — 22,5%. Дещо зросла позитивна оцінка українцями Комуністичної партії — її підтримують 4,7% опитаних. За Блок Литвина свої голоси віддали б 3,9% виборців.
В опитуванні брали участь 2 тисячі респондентів. Похибка вибірки — 2,2%, інформує агенція «Інтерфакс–Україна».
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Рада Європейського Союзу в понеділок, 16 грудня, ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, у який увійшли 54 людини та 30 організацій. >>
У Сирії після падіння режиму експрезидента Башара Асада почалося «полювання» за статками його родини, які та накопичувала десятиліттями. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
