Ось і знову ми на порозі Великого посту. ЗМІ, ніби змовившись, подають повідомлення про цю подію як про чергову політичну кампанію. Поверхові журналісти вихоплюють з різних джерел цитати, беруть інтерв'ю в ченців і підносять усе це як вимогу самого Бога про найсуворіше утримання від масної їжі. Часто те, що приписує статут монастиря, нав'язують суспільству як програму дій від Сиропусної неділі до Великодня.
Митрополит УАПЦ Василь Липківський у минулому столітті й патріарх Димитрій уже в наш час висловлювалися за те, щоб реформувати деякі церковні приписи, пом'якшити піст для вірних. Те, що належить виконувати монахам, необов'язково і не слід робити людям, зайнятим тяжкою фізичною працею, навчанням чи враженим тілесним недугом. Підміна великого і важливого для християнина духовного очищення і морального вдосконалення вимогами лише обмеження в їжі — то звичайне фарисейство, яке засуджував сам Спаситель. Церква розглядає піст як стримання, уміння володіти собою, перемагати в собі зло, обмежувати нижчі тілесні потреби задля очищення, піднесення душі. «А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони-бо змінюють обличчя своє, щоб бачили люди, що постять вони. А ти, коли постиш, намасти голову свою, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні», — заповідав Ісус Христос. Щоправда, Він навчав про те, що бувають такі гріхи, такі злі сили, коли піст і молитва — єдиний засіб для перемоги над ними. Постові церковні співи також промовляють нам, що піст — це уникнення усякого зла, стримання язика, позбавлення гніву, хтивих бажань, наклепів, брехні, пересудів...
Наразі ми вступили у рік президентських виборчих перегонів і є свідками того, як люди, які називають себе політичною, економічною, військовою елітою, які вважають себе провідниками народу і сідають по праву руку від найвищих церковних ієрархів, не мають стримання ані в їжі, ані в слові. Вони й самі відверто зізнаються, що політика — то брудна справа, але з головою занурюються в той бруд.
Саме така «еліта» вперше прийняла Державний бюджет на 2004 рік без обговорення, а потім переконувала себе і всю країну в тому, що 205 гривень мінімальної зарплати більше від 237. Така еліта не хоче пошарудіти рукою в своєму повному мішку з грішми, а лізе в порожню кишеню до народу, підвищуючи ціни на хліб, ліки, комунальні послуги, проїзд у транспорті, українську книжку і газету, знищує податками сільського господаря, малий і середній бізнес, руйнує каральними органами підприємства конкурентів і політичних суперників.
Чи зупинить від гріха таку «еліту» Великий піст? Гадаю, це питання риторичне. На щастя, перед Богом кожний відповідатиме за власні гріхи особисто. Тому не переймаймося злими вчинками «еліти», не уподібнюймося фарисеям, які самі не увійдуть до Царства Небесного й інших не пускають. У нас є чіткий орієнтир у житейських штормах, лиховісній темряві — Христос — світло, що й у темряві світить. Не змішуймо забобони, випадкові звичаї, невірство — з вірою! Вона, Святе письмо, церковна наука, а також щире каяття і молитва, роздуми на самоті підкажуть, як відбути випробувальний термін Великого посту, як очистити душу й тіло, приготувати їх до радісної зустрічі Світлого Христового Воскресіння.
Юрій БОЙКО,
народний депутат України, настоятель церкви Бориса і Гліба УАПЦ.