Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Уперше Міжнародний Булгаковський фестиваль мистецтв у Києві відбувся 2002 року. Тоді запорукою його стабільності були гроші міста — фест профінансувало Головне управління культури — та ідея запрошувати в Україну прем’єри за творами Булгакова, які з’являються на афішах театрів різних країн. З часом ці два «кити» втратили свою основоположну місію: у формуванні бюджету фестивалю почали брати участь спонсори, а від прагнення будувати програму форуму лише на театральних постановках за Булгаковим довелося відмовитися — як визнали організатори, це занадто дороге задоволення. Але, як гласить народна мудрість, усе, що робиться — на краще. Адже тепер до Міжнародного Булгаковського фестивалю мистецтв зможуть долучитися художники, актори, режисери, яким є, що сказати про Михайла Афанасійовича, і які за умов конкуренції з іноземними знаменитостями навряд чи було б почутими.
Як розповів художній керівник фестивалю, Віталій Малахов, цього року учасниками фесту, який відбудеться з 29 вересня по 1 жовтня, можуть стати всі охочі. Таку доступність фестиваль демонструватиме вже під час свого відкриття, яке пройде у форматі популярної гри «Квест». Модератором квесту буде письменниця Лада Лузіна. «Спершу ми Ладу запрошували як засновницю Клубу київських відьом, оскільки патронесою відьом, як відомо, є Булгаковська Маргарита, — розповідає Віталій Малахов. — Але Лада вийшла з такою ось ініціативою. До цього, зізнаюся чесно, я навіть слова такого не чув — квест». Уже сформовано три команди, але організатори запрошують відгукуватися всіх бажаючих і реєструватися — команд може бути й більше. Питання гри, як не важко здогадатися, будуть пов’язані з творчістю Булгакова та з місцями в Києві, про які Михайло Афанасійович писав у своєму романі «Біла гвардія».
Усі три дні фестивалю матимуть не лише свою тему, а й свій колір. Перший день, білий, називатиметься «Андріївський–Олексіївський». На церемонію відкриття фестивалю чекають астролога Павла Глобу, сербського письменника Милорада Павича, арт–продюсера з Великобританії Джейн Рейн та інших українських та зарубіжних знаменитостей. Другий день, червоний, буде присвячений темі «Художник і влада». Цього дня пройдуть традиційні Булгаковські читання (твори — «Останні дні», «Кабала Святош», «Мольєр»), в яких візьмуть участь Данило Яневський, Кіра Пітоєва, Лесь Танюк, Віталій Жежера. Після читань — джаз–вистава «Два оберіута», її презентуватиме відомий російський джаз–виконавець Олексій Козлов. Визначаючись із жанром спектаклю Козлова, організатори зійшлися на думці, що це — літературний джаз. Третій день «розфарбований» у фіолетовий колір, його тема — «Автор і театр».
Окрасою цього дня буде демонстрація фільму «Театральний роман», який представлятиме виконавець ролі Максудова актор Ігор Ларін. А також — інтерактив на велосипедах, який проведуть студенти акторського курсу Богдана Ступки.
Якщо все складеться так, як планують організатори, то цьогорічний фестиваль буде дуже багатим на митців зі світовими іменами. Окрім Павича, Козлова та Глоби, в Києві чекають на російських акторів Валерія Золотухіна, Олександра Парру, Дмитра Муляра, українця з Канади Григорія Гладія, який презентуватиме свою виставу «Собаче серце».
І хоча програма трьох булгаковських днів уже набула більш–менш конкретних обрисів, сюрпризів, з усього, очікується навіть більше, ніж уже зафіксованих фестивальних позицій. Принаймні людей, які телефонують до оргкомітету і пропонують свою участь у фестивалі, у стандартності мислення точно не звинуватиш. Як розповів Віталій Малахов, телефонували навіть студенти–медики, які, наслідуючи професора Преображенського, вживили... гіпофіз кота собаці. Пропонували привезти тварину на фестиваль... Над цією пропозицією Малахов поки що роздумує, але вже попросив студентів із такими експериментами поводитися обережніше. А то Шарикових у нашому суспільстві й так із надлишком.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>