На мою думку, багато хто в російському суспільстві ніяк не змириться з незалежністю України. У нас досі немає нормальних кордонів із Росією, а також із Білоруссю та Молдовою, на нашій території розташоване військове угруповання — ЧФ РФ, досі зовсім вільно працює величезна мережа позаштатних і штатних співробітників колишнього КДБ на російське ФСБ. У цій мережі працюють люди різних вікових груп і верств населення — від пенсіонерів до політиків високого рангу. Агентурна мережа працює дуже активно, особливо під час виборів. Вони залучають до своєї роботи деякі політичні партії і навіть церкву (УПЦ МП). Зважаючи на це, а також на останні події в Грузії, доходиш висновку: нашій державі загрожує серйозна небезпека. Адже наш парламент у нинішньому складі неспроможний прийняти рішення на користь України, якщо вони не сподобаються Росії. Крім блоку «НУНС», жодна партія з теперішніх парламентських партій і блоків не підтримає такі закони. А в цей час Росія, використовуючи наше недосконале законодавство і наш простір, уже веде ідеологічну війну проти України, Чорноморський флот по–хамськи порушує наші закони. Росія всіляко затягує переговори з найважливіших проблем: демаркації кордонів, умов перебування Чорноморського флоту на нашій території, а також повернення національних реліквій, розподіл золотого запасу СРСР, повернення валютних вкладів громадянам України, заморожених у Зовнішторгбанку, а також повернення грошових вкладів Ощадбанку СРСР, вивезених улітку 1991 року до Центрального банку СРСР.
Після подій у Грузії можна легко спрогнозувати, що наступною буде Україна. Росія вже почала підготовку до президентських виборів в Україні й покладає на них величезні надії. Новий ставленик Росії буде зовсім не схожий на Януковича. Швидше за все, ним може стати Юлія Тимошенко. Те, що вона впродовж останніх двох років зовсім не висловлюється в ЗМІ з проблем, які не подобаються Росії, підтверджує це припущення. Якщо на майбутніх президентських виборах вона переможе, то Україна дуже швидко може перетворитися на маріонетку Росії з усіма негативними наслідками. Такому перебігу подій потрібно завадити. У нас уже немає часу на нові позачергові вибори парламенту, які нічого не дадуть. А проблеми нашої безпеки треба вирішувати негайно.
Цього листа Павло Старченко написав екс–міністру оборони, голові парламентського Комітету з питань національної безпеки й оборони Анатолію Гриценку ще влітку. Не дочекавшись відповіді, вирішив оприлюднити свою позицію у відкритому листі. >>
