Не забудьте про політичних партнерів!
Доходи державного бюджету наступного року мають становити 285 мільярдів гривень, витрати — 302,4 мільярда. Експерти сходяться на думці, що заробити таку суму буде не надто важко. «Співставлення обсягів бюджету й ВВП показують, що цифра 285 мільярдів є цілком реальною, — сказав «УМ» директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. — До того ж інфляція, ймовірно, буде вищою, ніж заплановані урядом 9,5. А це значить, що зібрати вказану суму буде легше».
Утім пересічного українця, чиновника та народного обранця значно більше цікавлять не шляхи заробляння, а на які потреби витрачатимуться державні мільярди. Кабінет Міністрів розповів про них лише в дуже загальних рисах. Так, 28 мільярдів гривень — це наші борги, які держава мусить повернути наступного року. «Це дуже велике навантаження на бюджет», — погодився міністр фінансів Віктор Пинзеник. Цілих 44 мільярди отримає Пенсійний фонд у вигляді державної підтримки. Це, до речі, на четверть більше, ніж торік. Лише трохи менше — 24,5 мільярда — щедро перекажуть на рахунок «Укравтодору»: Євро–2012 невмолимо наближається, а дороги в нас, самі знаєте, які. Міністерство оборони матиме у своєму розпорядженні майже наполовину більше, ніж нині — понад 14 мільярдів. Плюс 2,5 мільярда це відомство отримає для закупівлі й модернізації озброєння, що на цілих 80% більше. Не забули і про шахтарів, проблемами яких серйозно зацікавилася лідер БЮТу перед імовірним створенням коаліції з Партією регіонів — вугільники отримають 22,3 мільярда гривень. На запитання, звідки з’являться такі шалені гроші, Віктор Пинзеник оптимістично пообіцяв, що завдяки збільшенню ціни на продукцію державних шахт, а також збільшенню видобутку чорного золота.
3,7 мільярда припаде українським тваринникам у вигляді дотації — у півтора раза більше, ніж нині. Інші витрати, про які довідалася громадськість, виглядають значно скромніше: 1,2 мільярда славетним літакобудівникам (було 790 мільйонів), 914 мільйонів на ракетно–космічну галузь (було 367 млн.), 612 мільйонів — для створення власного ядерного циклу (було 230 млн.), 606 мільйонів — мужнім МНСникам для закупівлі спеціальної техніки (було 329 млн.) плюс ще 450 — на фінансування програми «Укриття».
Це добре, коли він хоче багато...
Але не виключено, вважають аналітики, що бадьорі цифри щедрого фінансування так і залишаться на папері. Насамперед, через дефіцит бюджету в розмірі 17 мільярдів гривень. «Уряд знову використав такі ж самі підходи, що й під час формування бюджету–2008, який повністю провалено, — повідомив «УМ» директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. — Досвід показує, що для України не можна ухвалювати дефіцитний бюджет. Так, нинішня «дірка» в розмірі 21 мільярда гривень залишається незакритою, і уряд робить вигляд, ніби нічого не трапилося — про зміни до бюджету–2008 вже ніхто й не згадує. Це, до речі, дуже непрофесійно. Об’єктивних причин провалу більше, ніж досить: приватизація провалилися, зовнішні запозичення здійснити не вдалося — наші євробонди не користуються попитом на розвинених ринках. Але якщо цього не вдалося зробити нині, то чому уряд вважає, що завтра у нього все вийде?!!».
Під держбюджетом наступного року закладено велику кількість мін. Так, досі офіційно не названо цифру–прогноз ціни на газ, яку Міністерство економіки використовувало у своїх підрахунках. Керівник головної служби соціально–економічного розвитку секретаріату Президента Роман Жуковський заявив, що їхні фахівці уважно проаналізували бюджет і дійшли висновку — уряд заклав цифру 250 доларів за тисячу кубометрів. Нині, як відомо, Україна платить 179,5 долара, але міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров нещодавно заявив: ціна блакитного палива для нашої держави зросте приблизно вдвічі. Якщо й справді ми платитимемо 360 доларів, то урядовцям доведеться переглядати більшість показників — звичайно ж, у мінус для економіки.
«Я не помітив у цьому варіанті бюджету, як рятувати «Нафтогаз України», — додав Олег Соскін. — У наступному році спливає термін погашення старих боргів. Ми винні два мільярди доларів. Я не зрозумів — чим держава планує розраховуватися? Банкрутством «Нафтогазу»? Трубопроводом? Або інше — в бюджеті йдеться про інвестиційні програми. У мене запитання — які це програми? Хто їх бачив? Жодного громадського обговорення законопроекту не було».
Аналітики закидають: незрозуміло, яким бачить Кабмін механізм встановлення курсу гривні. Прив’язка здійснюватиметься до долара, євро, кошика валют? Економісти невдоволені зростанням дотацій, вважаючи такий шлях допомоги галузі вкрай неефективним — при ньому краще житимуть збиткові господарства, а не ті, які прагнуть розвиватися.
Ще один камінь спотикання — проходження документа через Верховну Раду. Малоймовірно, що депутати відкинуть формування нової коаліції або підготовку до позачергових виборів і займатимуться бюджетом. Тож голосування з цього приводу доведеться зачекати. Якщо ж уряд Юлії Тимошенко таки піде у відставку, то... «Ви ж знаєте — кожен новий уряд завжди переглядає бюджет», — сказав Василь Юрчишин.