Без мантії, але в підпіллі
Днями донецькі убозівці провели успішну спецоперацію в Києві — просто у самісінькому центрі столиці було затримано колишнього суддю Калінінського районного суду міста Горлівка Вадима Сидоренка. 35–річний екс–служитель Феміди перебував у розшуку ще з 2000–го року, коли суддів ще не часто ловили за корумповану «лапу». До того ж, 6 лютого 2001 року рішенням судової колегії з кримінальних справ Верховного Суду України вирок щодо пана Сидоренка був залишений без змін і набув законної сили.
Як повідомила «УМ» керівник прес–служби ГУБОЗ МВС Олена Мельник, пана Сидоренка ще вісім років тому за вироком Луганського обласного суду було засуджено до чотирьох років позбавлення волі за хабарництво. І сміх, і гріх, але тоді суддя «погорів» на смішному для нинішніх реалій хабарі — якихось три сотні доларів США. Хабар ще у квітні 1999 року йому особисто передав адвокат, якому суддя чітко дав зрозуміти: без цієї суми його клієнт судової ухвали на свою користь не побачить.
Натомість, уже після оголошення вироку в Луганську, підсудний суддя не чекав, доки його долю вирішить Верховний Суд, одразу залишив домівку і подався навтьоки. Крім того, колишній служитель Феміди, ухиляючись від подорожі до місць позбавлення волі, примудрився засипати письмовими скаргами на дії правоохоронців Генпрокуратуру, Верховну Раду, секретаріат Президента і навіть Європейський суд з прав людини.
Але позавчора вранці його «вояж» скінчився. Після затримання пана Сидоренка доправили на рідну Донеччину — до Горлівського ізолятора тимчасового утримання. Чекати відповіді на свої апеляції він буде вже за ґратами.
Поножівщину не забули
Убозівці Миколаївської області затримали чоловіка, якого підозрюють у скоєнні тяжкого злочину десятирічної давнини на території Тернопільської області. Ще у 1998 році в одному з барів Тернополя між відвідувачами виникла бійка. Один із її учасників завдав смертельні ножові поранення іншому. По дорозі до лікарні потерпілий помер. Тернопільські міліціонери ще тоді встановили особу підозрюваного — 20–річного Сергія. Утім тривалий час заарештувати його не могли — молодик переховувався від правосуддя. Десять років він мешкав за підробленими документами в різних регіонах України, а також за кордоном. На життя утікач заробляв у приватних будівельних бригадах.
На початку цього року вже 30–річний втікач переїхав до Миколаєва, де познайомився із раніше судимою за наркоторгівлю жінкою. Його затримання стало дещо випадковим. Адже нещодавно миколаївські убозівці провели блискучу спецоперацію із протидії наркоторгівлі. За ґратами опинилося кілька наркоторговців, які спеціалізувалися на продажу особливо небезпечних психотропних речовин: метафетамін та екстазі. Саме тоді в поле зору правоохоронців потрапив і наш «герой»–тернопільчанин. Невдовзі і на його руки правоохоронці одягли наручники.
Наразі підозрюваного вже доправили до Тернопільської області, де на нього чекає суд і до десяти років «колючки».
А ТИМ ЧАСОМ...
За матеріалами облуправління боротьби з організованою злочинністю Дніпропетровщини порушено кримінальну справу за ознаками ч. 5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу щодо одного з керівників Управління з питань фізичної культури та спорту Дніпропетровської міської ради. Як встановили оперативники УБОЗ, упродовж 2007—2008 років цей держслужбовець IV категорії за рахунок коштів міського бюджету безпідставно профінансував спортивні заходи низки об’єднань громадян, що не були офіційно визнані й відтак не мали жодного правового статусу, як і права отримувати кошти з бюджету.
Зокрема, бюджетні кошти ( а згідно з висновком обласного НДІ судово–економічних експертиз, ідеться про чверть мільйона гривень) були надані Дніпропетровській міській асоціації пляжного волейболу, міській Федерації спортивних танців, тайкіксбоксингу, а також Федерації бойових мистецтв та Федерації боксу. Наразі чиновнику мерії загрожує до 12 років позбавлення волі. Позавчора його затримали до часу призначення судом міри запобіжного заходу.