Увечері та в ніч на середу фахівці облуправлiння МНС щогодини заміряли хімічне забруднення атмосфери в північно–західній частині Одеси. Приводом став схожий на сірководневий різкий запах, що поширився в пообідню пору 9 вересня. Заміри повітря засвідчили, що концентрація сірководню становить 1–2 мг/куб. на метр при гранично допустимому рівні 10 мг/куб., а аміаку — 4 мг/ куб. на метр при допустимому вмісті 20 мг/ куб. Під час нічних замірів на вулицях Балкiвськiй, Академіка Воробйова, Вапнянiй, Головковськiй, Мельницькiй і М’ясоїдівськiй, а також бiля нафтопереробного заводу сірководень у повітрі вже не фіксувався.
Помічник начальника облуправління МНС в Одеській області Сергій Дiдковський заявив, що залучені для аналізу ситуації фахівці не дійшли єдиного висновку. Однак більшість схиляється до версії, що «сірководнева суміш потрапила в атмосферу Одеси, піднявшись з глибин Чорного моря». «Посприяти» цьому могла різка зміна теплої глибинної течії значно холоднішою. Такі природні явища не становлять загрози здоров’ю людей і траплялися й раніше, втім не супроводжувалися настільки високою концентрацією сірководню в міській атмосфері.
В Одеській міській службі оперативного реагування «077» висунули версію, що сірководень міг потрапити в атмосферу з так званих «міських полів фільтрації». А директор Одеської філії Інституту біології південних морів Борис Александров вважає, що «якби сірководень потрапив у атмосферу Одеси з дна моря, то ми б зараз спостерігали значну кількість риби біля берега, що завжди гине в таких випадках, бо викиди сірководню з глибин поглинають кисень». Пан Александров схиляється до думки, що поява сірководню мала іншу природу, а саме: була продуктом розкладу мікроорганізмів у міській каналізації.