Нині на території здебільшого степової Донеччини ліси займають дуже невеличку площу. А мільйони років тому тут буяли розкішні ліси з верхівками, вищими навіть за нинішні вугільні терикони. До речі, саме завдяки отим непрохідним прадавнім лісам тепер край пишається чи не найбільшим багатством — величезними запасами у надрах кам’яного вугілля. Це паливо ще іноді називають закам’янілим сонячним світлом. Також не секрет, що вугілля є породою рослинного походження і утворилося внаслідок тривалого хімічного перетворення решток гігантських мас тодішніх дерев. Цікаво, що іноді шахтарям вдається навіть натрапити на шматках вугілля досить чіткі відбитки листя різних лепідодендронів, сигілярій чи хвощів, які росли тут в так званий кам’яновугільний період, 200—300 мільйонів років тому.