А корабель приплив

06.09.2008

У Москві вчора почалося засідання керівників країн–членів ОДКБ (військово–політичної організації так званого Ташкентського договору, куди входять на чолі з Росією Уз­бекистан, Таджикистан, Киргизія, Казахстан, Білорусь, Вірменія). Головне завдання зібрання, як можна зрозуміти з коментарів чільників Генштабу ЗС РФ та кремлівських урядників, — отримати підтримку діям Росії з визнання Південної Осетії та Абхазії. Напередодні анонімні джерела «Інтерфасу» у Генштабі повідомляли, що йтиметься про можливість прийняти в майбутньому ці сепаратистські утворення до складу ОДКБ. У будь–якому разі Кремль, позбавлений міжнародної підтримки, намагатиметься видушити її зі своїх союз­ників по ОДКБ.

Тим часом Грузія заявляє, що не йтиме на жодні перемовини з очільниками Абхазії та Південної Осетії. «Ніякого діалогу ні з Багапшем, ні з Кокойти (президенти, відповідно, Абхазії та Південної Осетії. — Ред.) не буде!» — відрубав у розмові з кореспондентом «Інтерфакса» заступник міністра закордонних справ Грузії Грігол Вашадзе. Не бажає також Тбілісі бачити представників сепаратистів на засіданні Радбезу ООН. «Ми їх туди не допустимо», — запевняє Вашадзе.

Щодо можливостей поновлення дипломатичних стосунків із Росією, у МЗС Грузії припускають, що це можливо, проте виставляють низку умов. «Якщо Росія визнає, що у двох провінціях Грузії було проведено жорстоку етнічну чистку в порушення всіх принципів та норм міжнародного права, що було порушено територіальну цілісність нашої держави, то, гадаю, нічого не завадить ні дипвзаєминам, ні нормальним міждержавним відносинам між Грузією та Росією», — говорить Грігол Вашадзе. Нагадаємо, що Тбілісі оголосив про розірвання дипломатичних стосунків із Росією надвечір 2 вересня.

Підстав для виконання таких умов, на жаль, на небокраї конфлікту не видно. Більше того — стан «холодної» війни після війни «гарячої», справжньої, поглиблюється. Про це свідчить, зокрема, реакція Росії на прихід у порт Поті корабля американських ВМС Mount Whitney з гуманітарним вантажем. Це судно називають «плавучим штабом Шостого флоту ВМС США». У Москві відразу порахували, що це «вже сьомий корабель країн НАТО, які не розташовані в чорноморському регіоні». Росія вважає, що насправді військове судно прибуло в Поті не з «помічною» місією, а з метою розвіддіяльності. За даними російських ЗМІ, оборонне відомство РФ мало намір учора висловити офіційне обурення з цього приводу штаб–квартирі НАТО.

  • Волевиявлення невільних

    Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>

  • Євробачення-2017. Показує гривня-ТБ

    Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>

  • Так минають прем’єри

    Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>

  • Термоядерні промені чучхе

    Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>

  • Богдан Гаврилишин: Неефективність уряду виснажує Україну

    Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>

  • Де шукати щастя?

    Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>