Учора Верховна Рада мала заслухати на своєму засіданні звіти міністрів оборони та закордонних справ — Юрія Єханурова та Володимира Огризка. Вони мали доповідати з приводу входження в український порт сторожового корабля берегової охорони США «Даллас». І, хоча БЮТ заперечив підозри, що збирається звільняти Єханурова та Огризка, все–таки ці звіти мали на меті розхитати стільці міністрів і дошкулити Верховному головнокомандувачу.

Учора Президент України Віктор Ющенко заявив, що умовами повернення до переговорів у парламенті є скасування неконституційних законів, а також чітка оцінка ситуації в Грузії. Президент вважає, що парламент має підтвердити повагу до територіальної цілісності та суверенітету Грузії, підтримати ухвалений план врегулювання конфлікту і заявити про неприпустимість військового способу вирішення цього конфлікту.

«Захід повинен стати на шляху імперських амбіцій (Росії)»; «Росія витрачає багато своєї енергії, щоб відновити вплив, якщо не контроль, над колишньою імперією; «Кремль втратив почуття пропорційності»; «Захід повинен домагатися створення противаги російському експансіонізму»... Як ви думаєте — хто автор цих слів? Саакашвілі? Маккейн? Тягнибок?

Загальноприйнятою вважається теза, що після Помаранчевої революції в Україні є вільна преса й свобода слова. Питання закрите. Відтак мало хто намагається прослідкувати еволюцію наших ЗМІ після 2004 року й усвідомити їхню роль у сьогоднішньому українському суспільстві. Спробу такого усвідомлення здійснив Фонд «Демократичні ініціативи», опитавши провідних журналістів та експертів, як ті оцінюють стан свободи слова, роль та позицію медіа в останніх світових і внутрішніх для України подіях. Як виявилося — не все так веселково... 37 опитаних журналістів досить високо оцінили свободу слова в Україні, «але водночас відзначили наявність двох головних загроз: тиску грошей та продажність і «пофігізм» самих журналістів», йдеться у висновку дослідження.

Як відомо, цього тижня депутати від БЮТ та ПР прийняли зміни до Закону «Про Службу безпеки України», якими, зокрема передали право призначати керівника СБУ Верховній Раді. Доти СБУ належала до президентського «арсеналу», адже кандидатуру очільника Служби пропонував глава держави. Тоді ж парламентарії спробували затвердити головою СБУ Валентина Наливайченка, але він набрав рівно нуль депутатських голосів. Відтак почали говорити про можливе призначення на досі вакантну посаду Миколи Маломужа — керівника служби зовнішньої розвідки. Сам Наливайченко, залишившись з абревіатурою «в. о.» та недовірою депутатів, зазначив таке: «Ми будемо обов’язково поза політикою. Пригадайте історію, коли одна партія призначала КДБ. Чим це все закінчилося? Справи лікарів, розстріли, репресії... Цього не буде». Відповідаючи на запитання, що він має намір робити далі, Наливайченко заявив: «Працювати відповідно до закону».

«Підтримка Україною Грузії показала іншим державам приклад відваги», — заявив учора у Києві віце–президент США Дік Чейні, який відвідав Україну після турне Кавказом.