Ювілей із математичною точністю

День народження театру — справа делікатна. Оскільки метрики в таких випадках не видають, театри, як правило, не переймаються надмірною педантичністю і свої круглі дати святкують цілий рік. Так і масштабніше, і зручніше, а то думай–гадай, коли починати відлік історії — з дня першої прем’єри, з репетиції цієї прем’єри чи з дня підписання відповідного наказу. Театр драми і комедії має гарний привід посвяткувати з математичною точністю, адже саме 7 вересня 1978 року відбувся перший збір трупи. І, залишивши урочистості на потім — зрештою, попереду ще цілий сезон, — пригадати все найцікавіше, що було в житті за ці тридцять років.

Першу виставу в репертуарі Театру драми і комедії — «Найвища точка — кохання» за Родіоном Феденьовим, було зіграно 21 квітня 1979 року. За свій більш ніж десятирічний мандрівний період — не маючи власного приміщення — театр зберіг своє обличчя та ім’я завдяки гостинності різних театральних майданчиків Києва. Новосілля, яке в колишньому кінотеатрі «Космос» відзначали виставою «Я завжди твоя наречена» за Іоселіані. Гастролі та фестивалі в Грузії, Білорусі, Німеччині, Туреччині, Польщі, сенсаційний спектакль «Брехня» (режисер Балабан уперше в російськомовному театрі поставив україномовну виставу), 2002 рік, коли в офіційній назві театру з’явилося заслужене «Академічний», 25 статуеток премії «Київська пектораль»... І подякувати тодіш­ньому міністру культури Сергію Безклубенку, який був одним із ініціаторів створення цього театру.

Мені дуже подобається, як актор Анатолій Ященко порівняв будівлю Театру драми і комедії з кораблем — білосніжним, романтичним... Так і хочеться зійти на його «палубу» й поплисти подалі від метушні великого міста, в далекі й заманливі світи Шекспіра, Гоголя, Манна, Ростана, Чехова, Кокто... Поряд із ним сьогодні височіє диво архітектури торговельно–розважального призначення, де інша романтика, інше мистецтво, інші ціни на квитки і на каву, інші суми в гаманцях відвідувачів. Але заздрити хочеться все одно тим, хто вже багато років долає невеличку відстань від станції метро «Лівобережна» до улюбленого театру. Виховані на виставах Театру драми і комедії, в новому сезоні вони також стануть очевидцями цікавих (принаймні сподіватися на це є всі підстави) робіт провокативно–відвертого Андрія Білоуса, який готує «Ричарда ІІІ», патріарха й художнього керівника театру Едуарда Митницького, який обіцяє свою версію чеховських «Трьох сестер», зав­жди справедливого у своїх акцентах Олексія Лісовця — він на театральний сезон 2008—2009 запланував «Обличчя і маску» Кьяреллі...

9 вересня виставою «Дні пролітають зі свистом...» Театр драми і комедії починає свій 31–й сезон.