Це політика, пане Боже

02.09.2008
Це політика, пане Боже

За місце хворого владики Павле точиться боротьба.

Православ’я переживає кризу. Українська, Болгарська та Грецька православні церкви виявилися розколотими під тиском політики та матеріальних спокус. Тепер така ж доля спіткала і Сербську православну церкву (СПЦ). 94–річний патріарх СПЦ Павле має таке слабке здоров’я, що останні півроку не залишає ліжко в Белградській військово–медичній академії. Поки він бореться за життя, сербське суспільство довідується про жорсткі сутички в лоні церкви.

Вогонь запалив рашко–прізренський владика Артемій, коли замінив на цій посаді попереднього владику Теодосія, ігумена монастиря Вісокі Дечані. Протест проти такої рокіровки висловили у спільному листі всі чернечі братства у Вісокіх Дечанах, які горою стали за свого очільника, котрий заявив, що не має наміру залишати цю посаду. Спроби примирення виявилися марними. Артемія підтримали сербські політики з Косова. Конфлікт між двома владиками супроводжувався тяжкими взаємними звинуваченнями, які відкрили справжню причину цієї релігійної битви: політика і гроші.

Тепер уже вголос говорять про те, про що раніше лише перешіптувалися. Що жорстка течія СПЦ на чолі з Артемієм та захумським владикою Атанасієм узяла бік теперішніх союзників по парламентській опозиції: Демократичної партії Сербії на чолі з екс–прем’єром Воїславом Коштуніцею та Сербської радикальної партії на чолі з Томіславом Ніколичем, які займають ультранаціоналістичну позицію щодо Косова. А інша частина православного кліру на чолі з чорногорсько–приморським владикою Амфілохієм та австралійсько–новозеландським Іренієм Добрієвичем схильна підтримувати більш поміркований проєвропейський курс президента Сербії Бориса Тадича: не варто розривати відносини з ЄС та США з приводу відторгнення від Сербії Косова, оскільки в такому випадку Сербія ще багато років буде залишатися на задвірках Європи. Хоча Артемій і не є главою СПЦ, але він уже встиг двічі накласти анафему на президента Сербії Бориса Тадича, главу МЗС Вука Єремича, міністра оборони Драгана Шутановича та начальника генерального штабу сербської армії Здравка Поноша. Їхня провина перед Богом і, головним чином, перед Артемієм полягає в тому, що вони не розпочали військову акцію проти Косова після самопроголошення цією провінцією незалежності 17 січня цього року.

Сербська газета «Політика» назвала цей конфлікт між двома чільниками СПЦ «увертюрою до обрання нового патріарха». Обрання 45–го патріарха СПЦ буде відбуватися таким чином: спочатку шляхом голосування церковні ієрархи визначать трьох владик із найбільшою кількістю набраних голосів, потому одного із них оберуть новим патріархом. Найбільші шанси на обрання має представник старої церковної гвардії Амфілохій, але називають також прізвища кількох молодших владик. Прихильники войовничої лінії Артемій та Атанасій наразі не належать до фаворитів виборчих перегонів.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>