М’якотіла Європа

Учора глави країн–членів Європейського Союзу зібралися у Брюсселі на надзвичайний саміт для обговорення ситуації, яка склалася в результаті збройної інтервенції Росії до Грузії та визнання Москвою Південної Осетії й Абхазії. Саміт скликано з ініціативи президента Франції Ніколя Саркозі, країна якого в цьому півріччі головує в ЄС. За попередніми даними, учасники саміту мали розглянути два проекти резолюції: польський, яким передбачається запровадження фінансово–економічних санкцій щодо Росії, та італійський, який обмежується моральним засудженням дій Москви. Як образно висловився один з учасників саміту, прибічники першого проекту резолюції, коли дивляться на Москву, то бачать небезпечного для Європи агресора, а прибічники другого — лише нафту та газ.

Цих, других, які сліпі на злочини, що їх чинить Росія, але з добрим нюхом на російські енергоносії, більше, ніж перших. Аналітики нарахували серед 27 країн–членів ЄС аж 14, яким занадто дорогі інтереси збереження обсягів газо– та нафтопостачання з Росії. Серед групи цих країн — багаті й впливові, зокрема Німеччина та Франція.

Прем’єр–міністр Італії Сильвіо Берлус­коні ніколи не був помічений у відстоюванні прав людини та міжнародного права, тому саме його країна від імені «мовчазної більшості» ЄС підготувала м’якший для Москви проект резолюції, який має більші за польський шанси бути схваленим. Італійський проект резолюції передбачає вимогу вивести російські війська з території Грузії, передусім із району Поті й так званих буферних зон, які минулого тижня в односторонньому порядку встановив Генштаб російської армії. Але в ньому не міститься вимога до Росії припинити окупацію грузинських територій — Південної Осетії та Абхазії. У цьому документі також міститься в’яла заява про неприпустимість визнання Росією згаданих сепаратистських утворень. Окрім того, від Росії можуть вимагати гарантій, що «грузинський варіант» у майбутньому не буде застосований до інших країн.

Глава МЗС Німеччини Франк–Вальтер Штайнмаєр напередодні саміту закликав колег по ЄС «зберегти рештки глузду» і не застосовувати до Москви санкції, «оскільки ми будемо пам’ятати, що Росія передусім наш сусід». Дуже «потужний аргумент» на захист ведмедя, який не визнає жодних правил поведінки на «європейській звірофермі». Глава нижньої палати італійського парламенту Джанфранко Фіні напередодні саміту відвідав Москву, де із запопадливістю лакузи заявив спікеру Держдуми Борису Гризлову, що «було б помилкою для ЄС і для Грузії робити крок назад у відносинах із Росією». Гризлов уловив настрій наляканого італійця і підтакнув: «Наші відносини повинні розвиватися». Представник МЗС Росії Андрій Нестеренко також намагався приспати Євросоюз, який і так наполовину перебуває у стані летаргії. «Ми сподіваємося, що розум візьме гору над емоціями. Покладаємося на об’єктивність та раціональність керівників країн–членів ЄС і розраховуємо на продовження нашого співробітництва, корисного для громадян Росії і для Євросоюзу», — цитує російського дипломата інформагенція «Інтерфакс».