«На узбіччі знак «тут був асфальт»: рецензія на збірку «Виднокрай» Тараса Федюка
Поетичні книжки зазвичай іменують збірками. >>
«Усе залишилося на рівні початку 90–х років, а то й 80–х, — каже виконавчий директор фестивалю «Червона рута» Мирослав Мельник. — Це надуманий репертуар, який не користується попитом у 99% населення. Місцеві автори не мають можливості вийти зі своїми піснями на велику сцену, їх не підтримують обласні й центральні теле– та радіоканали. Люди живуть самі по собі. Функцію популяризації таких виконавців мають узяти на себе фестивалі, у тому числі «Червона рута», яка знаходить невідомих музикантів і перетворить їх у відомих».
Згідно з планом роботи Міністерства культури і туризму України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах молоді та спорту, з березня по грудень цього року по всій Україні мають пройти обласні відбіркові конкурси ХI Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута–2009». З 6 по 28 вересня вони відбудуться в Кіровограді, Ужгороді, Тернополі, Черкасах. «Просіяли» таланти вже у Вінниці, Львові, Чернігові, Харкові, Рівному, Сумах, Полтаві, Миколаєві, Житомирі, Херсоні та інших містах України.
«На відміну від інших акцій, «Червона рута» залишається єдиним некомерційним фестивалем, який цілеспрямовано підтримує саме українських виконавців, а не зарубіжних зірок. Участь у конкурсах не потребує жодних вступних внесків. Вхід для глядачів є вільним, що робить цей захід доступним для всіх бажаючих. Загальна кількість конкурсантів становитиме понад чотири тисячі. Будуть представлені більшість районних центрів та сіл. Спеціально для участі у конкурсах буде створено і виконано понад шість тисяч нових пісень українською мовою», повідомляється на сайті Міністерства культури і туризму.
Мирослав Мельник намагається не пропустити жодного відбіркового конкурсу і прощупати музичний пульс України. «Нинішні поп–виконавці повинні задуматися над тим, що та манера співу, яка є, — це старий «запорожець», на якому ніхто не хоче їхати, всі хочуть чогось кращого», — пояснює виконавчий директор.
Перемога на відбірковому конкурсі «Червоної рути» гарантує участь у півфіналах, які пройдуть наступного року в Запоріжжі, Дніпропетровську і Києві, а 17 вересня — у Чернівцях відбудеться фінал і святкуватимуть 20–ту річницю фестивалю. Переможці цієї осені візьмуть участь у турі «Дні української культури з «Червоною рутою» у Луганську та Харкові.
Чи вдасться знайти і розкрутити нові імена рівня переможців перших фестів, організатори «Червоної рути» відповісти напевне не ризикують, але кажуть, що з відродженням фестивалю у молоді виробиться смак і вона відійде від своїх авторитетів — Пугачової з Кіркоровим.
Перший фестиваль «Червона Рута» відбувся ще за часів СРСР, 18—24 вересня 1989 року в Чернівцях. З його виникненням усі інші фестивалі стали другорядними. Учасниками «Червоної рути» свого часу були Ірина Білик, Марія Бурмака, Олександр Пономарьов, Жанна Боднарук, Ані Лорак, Руслана, Ірина Шинкарук, Катя Чілі, Марина Одольська, Наталя Могилевська, Катя Бужинська, Андрій Кравчук, Росава, Віктор Павлік, гурти «Кому вниз», «Брати Гадюкіни», «ВВ», «Скрябін», «Мертвий півень», «Плач Єремії», «Піккардійська терція», «Брати Блюзу», «Тартак», «Танок на майдані Конго» та багато інших.
Поетичні книжки зазвичай іменують збірками. >>
Про середнє Побужжя (південне й північне Підляшшя, а також Берестейщина), яке зараз належить двом державам — Польщі й Білорусі, пересічний українець мало знає. >>
Яблучний шедевр створила команда школярів 11 класу Новопетрівський ліцей Великомихайлівської селищної ради Одеської області , члени Молодіжної ініціативи "Руки молоді" разом із класним керівником Лілією Березовською. >>
Наказ щодо чотирьох пам'яток у місті Кам'янка Черкаської області, що не підлягають занесенню до реєстру об'єктів культурної спадщини, видало Міністерство культури та стратегічних комунікацій. >>
У Черкасах відкрили центр гончарства для ветеранів війни, родин загиблих, безвісти зниклих, колишніх полонених, а ще для літніх людей, осіб з інвалідністю. >>
Київське видавництво «Ніка-Центр» далі наполегливо ознайомлює нас зі зразками сучасного єгипетського письменства: вийшли третя й четверта книжки серії «Арабські історії». >>