Що робити з російським ведмедем?

Парламент Грузії на знак протесту проти перебування російських військ на грузинській території одноголосно проголосував резолюцію, якою «рекомендує виконавчій владі розірвати дипломатичні відносини з Росією». Це був радше символічний крок. У резолюції наголошується, що уряд повинен оголосити Абхазію та Південну Осетію «регіонами під російською окупацією». Ця резолюція не має юридичної сили, й уряд не зобов’язаний виконувати її. Нагадаємо, що президент Михаїл Саакашвілі минулої середи в інтерв’ю агенції «Рейтер» відхилив можливість повного розриву дипломатичних відносин із Росією. Натомість МЗС Грузії висунуло вимогу незалежного міжнародного розслідування подій, які спричинили конфлікт із Росією, та наступних воєнних злочинів і порушень прав людини російськими військовими.

Двоє впливових американських сенаторів — Джо Ліберман і Ліндсі Грем — вважають, що варто постачати зброю Грузії — для відсічі можливій новій агресії Росії. «Російська агресія — це виклик світовому політичному порядку та європейським цінностям. Це найсерйозніший виклик проти такого порядку з часів, коли Слободан Мілошевич вивільнив демонів етнічного націоналізму на Балканах. Йдеться про те, чи буде визначена нова лінія поділу в Європі між вільними країнами і країнами, які прописані до російської автократичної орбіти», — написали сенатори у своєму відкритому зверненні, яке надрукувала газета «Уолл–Стріт Джорнел»: «Існують докази, що Росія готується застосувати такі самі аргументи, які використала в Грузії, щоб виправдатися під час інтервенції до інших частин свого «близького зарубіжжя», а саме до Криму». Тому «головним пріоритетом США та Європи повинно стати запобігання того, щоб Росія досягнула свою стратегічну мету в Грузії», вважають сенатори. І радять «перевірити, чи НАТО в стані діяти як військовий союз, а не лише як політичний».

ЄС ще не дійшов згоди, як єдиним голосом відповісти на саміті Союзу на агресію Росії до Грузії. Глава МЗС Франції Бернар Кушнер повідомив агенції «Франс прес»: «1 вересня (на саміті ЄС. — Ред.) буде розглядатися можливість запровадження санкцій та інші засоби тиску».

Президенти Польщі, Латвії та Естонії позавчора в Талліні намагалися виробити єдину позицію до саміту. Наразі розглядаються два проекти санкцій проти Росії: польський та італійський. Італійський більш м’який і містить вимогу вивести війська з грузинської території. Маються на увазі не Абхазія та Південна Осетія, а лише порт Поті та так звані буферні зони. Окрім того, від Росії вимагають гарантій, що її теперішня політика та лінія поведінки щодо Грузії не буде застосована проти інших країн. Більш жорсткий польський варіант передбачає запровадження фінансово–економічних санкцій. Відповідно до цього проекту, ЄС може рекомендувати великому бізнесу скоротити обсяги інвестицій у Росію, визнавши її ринок нестійким та повним ризиків. Як варіант є пропозиція запровадити обмеження на певний список товарів, які експортуються з Росії (сталь, алюміній та добрива). І, нарешті, Євросоюз може порадити європейським банкам не кредитувати російські банки та компанії.

Президент Польщі Лех Качинський представив у Таллінні свій план «Врятуємо Україну!», оскільки європейські лідери дотримуються думки, що саме Україна може стати наступною жертвою Росії. Відповідно до плану польського президента, ЄС повинен надати Києву статус особливого партнера і запровадити режим вільної торгівлі.

НАШ ВНЕСОК

Сумщина направила в Грузію 40 тонн гуманітарки

Продукти харчування, медикаменти, одяг та засоби особистої гігієни — загалом 40 тонн гуманітарної допомоги надійшло до Грузії із Сумської області. «Президент України родом із Сумської області, Президент Грузії народився в Імеретинському краї, ми — регіони–побратими і повинні допомагати один одному», — запевнив журналістів перед відльотом до Грузії Микола Лаврик.

Делегація Сумської області, до якої ввійшли представники громадськості та журналісти, відвідала в Імереті місця перебування біженців із Південної Осетії, для яких адресована значна частина вантажу. Переконавшись, що люди перебувають у жахливих умовах, поспілкувавшись із ними, Микола Лаврик ініціював переселення цих біженців в Україну. Він запевнив, що для Сумщини «це не проблема — знайти житло для 20—30 сімей та забезпечити їх роботою». Вже виявили бажання оселитися в Сумській області сім родин.