Велика вода відступила від шкіл, проте не всі учні Західної України вчасно сядуть за парту.
Чи готові до 1 вересня школи, пошкоджені нещодавньою повінню? Представники місцевої й столичної влади переконують — усі діти регіону зможуть розпочати навчання вчасно. Але схоже на те, що в деяких регіонах процес відновлення інфраструктури затягується. Ніби й коштів виділено достатньо, але їх освоєння відбувається надто повільно.
Міністр фінансів України Віктор Пинзеник скаржиться: немає проблем із фінансування відповідних робіт, але на місцях кошти використовують украй повільно. Тому міністр підписав доручення Держказначейству та департаментам Міністерства «провести роз’яснювальну роботу для фінансових управлінь у регіонах і допомогти їм розв’язати проблеми з використання коштів для підготовки до нового навчального року».
Фінансування ліквідації наслідків повені у постраждалих регіонах та, зокрема, в освітній сфері відбувається кількома шляхами — «ліквідаційні» кошти з державного бюджету, місцевий бюджет, резервний фонд та небюджетний благодійний рахунок Держказначейства. Після складання актів про пошкодження та кошторисної вартості будівельних робіт, їх по кілька разів доводиться перевіряти, щоб не допустити можливих порушень, пояснюють у постраждалих областях. Окрім того, затримку ремонтних робіт на місцях пояснюють природним висиханням ґрунтів і приміщень — згодом можуть проявлятися не помічені раніше пошкодження, що зведуть нанівець старання будівельників.
У регіонах нібито й не відчувають нестачі коштів — гроші осідають на рахунках місцевих адміністрацій практично без подальшого руху. Освітнім закладам цілком вистачає грошей, передбачених у місцевих бюджетах, на проведення планового, щорічного ремонту приміщень. Саме таке враження виникає після спілкування з керівниками обласного рівня.
Увесь секрет у тому, що проводяться поверхневі «звітні» роботи, а основні відкладають на пізніше. Звідси така загалом позитивна статистика. Та винятки все ж є.
Директор Криворівнянської (Снятинський район, Івано–Франківська область) середньої школи Михайло Федорчак повідомив «УМ» про завершення основних робіт у приміщенні школи — замінили підлогу підтопленого першого поверху, закупили нові меблі. Деякі роботи ведуться за рахунок спонсорської допомоги — місцеві підприємці, наприклад, надають будівельні матеріали. Залишаються незначні «недоробки», які усуватимуть уже восени. Триває відновлення котельні, яку обіцяють запустити до початку холодів. «Наша школа розрахована на більш як 400 учнів. Наразі навчається 240 дітей. Відтак ми маємо можливість без перенесення занять проводити ремонтні роботи в окремих приміщеннях», — розповів пан Михайло.
Схожа ситуація в школі села Селятин (Путильський район, Чернівецька область). «Підрядник уже отримав передбачені кошторисом ремонтних робіт кошти. Відтак, маємо надію, що до 1 жовтня опалення буде відновлено», — пояснив «УМ» директор школи Андрій Кравченко. За його словами, лише минулої середи школа отримала необхідні кошти з районного бюджету. До речі, на думку пана Кравченка можна було б уникнути подібних витрат, коли б при монтажі опалювальних систем було дотримано усіх правил. «Силовий кабель, від якого живляться електричні котли, робітники проклали підлогою підвалу, ще й замурували його в бетон. Внаслідок кабель замкнуло, коли приміщення ледь залило водою», — бідкається директор. Звичайно, ніхто не передбачав настільки сильної повені — нічого подібного не було вже десятки років. Та все ж доведеться викласти близько 100 тисяч гривень на ліквідацію наслідків.
А ось у тій самій Чернівецькій області, але в Сокирянському районі, загальна картина має менш радісні барви. Відразу у двох селах, Сербичани та Василівка, школи не зможуть відкрити для навчання вчасно. Понад 230 дітей різного віку змушені будуть навчатися віддалено від рідних домівок: старшим доведеться на два місяці сісти за шкільні парти кримського «Артеку», першачкам та учням другого класу виділено приміщення в місцевому дитячому садку. Можливо, для учнів цей факт і не є великою трагедією, але вчителям доведеться поламати голову над відновленням приміщень шкіл.
Зокрема, споруда Василівської середньої школи має більш ніж 150–річний вік. Окрім того, ніхто з нинішніх співробітників не пам’ятає, коли востаннє тут проводився капітальний (не косметичний) ремонт. Відтак лише стіни й мають право на подальше існування. «Кожен, хто побуває в нашому селі, відразу помітить разючий контраст між занедбаним приміщенням школи й сусідніми охайними сільськими спорудами», — розповіли «УМ» у школі. Навчальний заклад віддавна потребує капітального ремонту. Проте наразі з районного бюджету виділено лише 900 тисяч гривень на ремонт покрівлі. Педагогічний колектив сподівається на більше. У школі необхідно встановити сучасне опалення (нині працює пічне), підвести газ, замінити вікна і хоча б зовнішні двері.
В Івано–Франківській області наразі вже відновлено практично всі пошкоджені приміщення. Таким чином ніяких відтермінувань початку навчального року не передбачається, повідомила «УМ» начальник Управління освіти та науки при Івано–Франківській ОДА Зінаїда Болюк. Загалом у результаті повені в регіоні постраждало 103 школи, 16 дитсадків, три ПТУ та п’ять дошкільних закладів. Під загрозою зриву навчань опинилось понад 30 тисяч дітей і майже чотири з половиною тисячі педагогів. Загальна оцінка збитків — 14 мільйонів гривень, проте постійно проводиться уточнення розміру збитків, відтак сума може збільшитися.
На Буковині водною стихією пошкоджено 88 навчальних закладів. Загальна сума збитків (у освітній галузі) становить понад 13 мільйонів гривень. Найбільше постраждав Новоселицький район області. Саме тут вода затрималась найдовше — район розміщений у долині Прута, тому річці було де розлитися. Всі школи, які розміщені в постраждалих від повені місцевостях, за винятком трьох, готові до початку навчального року.
У Тернопільській області пошкодження, отримані під час повені, оцінили приблизно в 13 мільйонів гривень. Постраждало 20 шкіл та дев’ять дошкільних закладів (дитячих садків).
Підтоплень зазнали приміщення освітніх закладів кількох районів Закарпаття. У Тячівському районі було затоплено дві школи та один дитсадок, у Рахівському — два навчальні заклади, у Хустському — один. І це із загальної кількості у 1296 навчальних закладів різного рівня в області. Загальна сума збитків склала лише 606 тисяч 55 гривень. Найбільшу компенсацію отримає Тячівщина. Зокрема 276 тисяч передбачено виділити на ремонт загальноосвітньої школи в селі Калини.
Могилів–Подільський район визнано найбільш постраждалим на Вінниччині. Саме тут, як і в самому райцентрі, зосереджені практично всі навчально–виховні заклади, що зазнали удару стихії. Внаслідок повені пошкоджено 11 шкіл та вісім дитячих садків. Загальні збитки оцінено у 4,5 мільйона гривень. Причому левову частку витрат отримали два дитячі садки: № 3 в Могилів–Подільському (1,3 мільйона гривень) та дитсадок у селі Серебрія (1,4 мільйона).
І лише у Львівській області освітяни можуть спокійно зітхнути — повінь не пошкодила тут жодного навчального закладу. Лише три дитячі садки потребують планового ремонту.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
