Міжнародне право «замочілі в сортірє»

Визнання Росією незалежності сепаратистських утворень на території Грузії — Південної Осетії й Абхазії — стало головною темою коментарів світових політиків та ЗМІ. Цей незаконний із точки міжнародного права крок російського керівництва торпедує переговорний процес зі стабілізації ситуації в Грузії — з такою думкою виступили в ООН представники низки західних країн, зокрема, французький та британський посли. Представник Генсека ООН Мішель Монтаж заявила: «Те, що відбувається сьогодні, може мати далекосяжні наслідки для стабільності і безпеки на Кавказі. Генеральний секретар висловлює жаль, що зусилля з пошуку компромісу, які докладаються в рамках Ради Безпеки ООН, можуть наштовхнутися на труднощі». Натомість представник Росії в ООН Віталій Чуркін у характерній для нього манері заявив, що не виключає, що вже найближчим часом Південна Осетія та Абхазія можуть скласти подання про їхнє членство в ООН.

Міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер, країна якого тепер головує в ЄС, заявив учора в інтерв’ю французькій радіостанції «Європа 1»: «Ми не можемо погодитися з поґвалтуванням міжнародного права, угод про безпеку і співпрацю в Європі, резолюції ООН і, вперше за багато років, окупацією території однієї держави армією сусідньої». Кушнер пообіцяв, що 1 вересня на саміті лідерів 27 країн–членів ЄС Союз відреагує на поведінку Росії солідарно. В іншому інтерв’ю — телеканалу «Франс–2» — Кушнер попередив про можливі етнічні чистки в південноосетинських селах. «Ось карта Південної Осетії. Ось місто, яке називається Ахалгорі. Є дані, що цієї ночі російські війська збираються провести етнічні чистки, щоб зробити населення міста однорідним. Це неприйнятно», — сказів міністр.

Глава британського МЗС Девід Міллібанд закликав створити коаліцію країн для політичної протидії рішенню Росії. Британська газета «Гардіан» дала своєму коментарю про визнання Кремлем сепаратистів заголовок «Захід гавкає, але не кусається». Дійсно, частина країн ЄС бажає нишком пересидіти найгостріший період кризи навколо Грузії, щоб надалі обніматися з Москвою. Тому ідея про коаліцію країн з протидії імперським апетитам Кремля, швидше за все, так і залишиться ідеєю. Адже канцлер Німеччини Ангела Меркель, зробивши першу з дій у вказаному заголовку, далі заявила, що потрібно продовжувати діалог із Москвою.

«Гардіан» в іншому коментарі під заголовком «Росія: ми вже готові до нової холодної війни» пише: «Рішення Москви про визнання незалежності багато хто на Заході вважає першим кроком до анексії, принаймні Південної Осетії». До того ж газета наголошує, що Москва кидає виклик, розраховуючи, що розбіжності між західними країнами зведуть нанівець можливі збитки для Росії. Британська «Файненшл Таймс» робить висновок: «Вашингтон не хоче, щоб конфлікт був представлений як протистояння між США і Росією». Але ООН залишається недієздатною, аморфний ЄС наразі не спромігся на єдину позицію, щоб разом із США промовити від імені Заходу єдиним голосом. Газета вважає, що Франція та Німеччина, на відміну від США, не будуть наполягати на якомога скорішому приєднанні Грузії до НАТО. Але і Вашингтон не піде ва–банк. Офіційні особи говорять, що США шукатимуть можливість покарати Москву, але так, щоб ці дії не спричинили подальшу ескалацію конфлікту. Американці все ще сподіваються на співпрацю з Росією в обмеженні іранської ядерної програми. Ніхто не хоче повертатися до конфронтації часів «холодної війни», хоча Росія діє як СРСР. Ця гра небезпечна для самої Росії, оскільки Інгушетія, Дагестан та Чечня також можуть забажати незалежності.

Газета «Таймс» нагадує, що президент Грузії Михаїл Саакашвілі закликав Захід здійснити тиск на Росію, заморозивши закордонні рахунки російських чиновників у західних банках і відмовивши їм у в’їзних візах». Чудова ідея, оскільки всі високі російські «патріоти» тримають гроші в західних банках і мешкають в західних країнах. Але на такий «удар нижче пояса» Захід, безумовно, не піде.

Цікаво, що найближчий союзник Росії на Балканах — Сербія — заявила, що не буде визнавати незалежність Абхазії та Південної Осетії. З Росією — дружба, а з Грузією — спільні почуття втрати частини території.

ПРЯМА МОВА

Вацлав Гавел, екс–президент Чехії:

Росія досі не знає,
де вона закінчується

— Упродовж багатьох століть існує так звана російська проблема, тобто Росія не знає, де починається і де закінчується. І хоча це найбільша країна світу, вона все ще має відчуття, що є занадто маленькою і що їй загрожують неприязні сусіди. Напад та окупація Грузії дають чітку уяву про наміри сучасного путінського режиму. Він більш досвідчений та підступний, ніж комунізм часів Брежнєва, але в його основі лежать все ті ж імперські амбіції. І європейські політики мають це враховувати. Немає сенсу розмовляти з Росією немов з розумово відсталим — делікатними вмовляннями та спробами переконати. Москва розуміє лише ту мову, якою говорить сама.