Танки «помацали» Майдан

23.08.2008
Танки «помацали» Майдан

Реактивні «Урагани» на нічному Хрещатику. (Фото автора)

Позавчора чимало киян мали змогу побачити на головній вулиці столиці генеральну репетицію військового параду. Від завтрашнього мілітарі–дійства на Хрещатику четверговий марш військових та бойової техніки відрізнявся лише часом проведення («Булати», «Гради», «Оси» і «Смерчі» рухалися нічним Майданом) та відсутністю Верховного Головнокомандувача. Цікаве спостереження: коли диктор умовно оголосив появу Президента Віктора Ющенка, деякі генерали з президії за звичкою навіть почали озиратися. Вочевидь, забули, що перебувають на репетиції, хоч і генеральній.

 

Сама ж репетиція розпочалася з двадцятихвилинним запізненням, через що придивитися до парадної форми тих же морських піхотинців, що братимуть участь у параді вперше, було важкувато. Та й освітлення Хрещатика виявилося недостатнім. Загалом рівень своєї підготовки продемонстрували 19 парадних розрахунків та 144 одиниці озброєння і військової техніки у складі механізованої колони. До речі, журналісти, які знімали репетицію з бордюрів, ледь не задихнулися від вихлопів стількох потужних бойових машин. Ще по обіді над Майданом пролетіли 22 літаки (переважно «сушки» та вісім гелікоптерів — Мі–8 та мі–24). Готовність до параду військ показали й 18 оркестрових колективів Збройних сил України.

У завтрашньому параді братимуть участь більше трьох тисяч військових у пішому порядку, 1100 — у складі механізованої колони та 1600 — у складі повітряної колони. Загалом — близько шести тисяч. Міністр оборони Юрій Єхануров після четвергової репетиції вибачився перед киянами за незручності, пов’язані з перекриттям вулиць столиці. Водночас керівник військового відомства лишився задоволений підготовкою параду і сподівається, що завтра українці високо оцінять рівень вітчизняного війська. Тим більше що військові паради із танками, бронетранспортерами та зенітними комплексами в Україні не проводилися вже сім років.

  • Янголи, що просяться до рук

    Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>

  • Неси мене, мій коню!

    «УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>

  • Анімація, монстри та віртуальний світ

    Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>

  • В Індію чи на гравюру?

    Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>

  • Чудотворець під козацькою охороною

    На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>

  • Парадний розрахунок

    Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>