Фото з «пляжними рабами»

Представники екологічної громадськості заявляють про масові факти знущання в Криму над тваринами з боку пляжних фотографів. За словами заступника голови Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ» Андрія Артова, у ході серпневих рейдів, проведених екологами у Ялті, Алушті й на плато гори Ай–Петрі, було виявлено десятки фактів експлуатації тварин: левенят, мавп, удавів, сов, орлів, яструбів, пав, папуг, верблюдів тощо.

«Ми спостерігаємо посилення процесів експлуатації диких тварин — як тварин, що мешкають у Криму, так і тварин, ввезених до України. Цей процес можна назвати рабством», — обурюється пан Артов.

Історія відома: практично всі пляжні фотографи не мають необхідних для роботи з тваринами документів — дозволу Республіканського комітету природи АРК і дозволу ветеринарної служби. Екологи й представники місцевої влади заявляють, що так звані «пляжні» тварини перебувають у жахливому стані: крокодилам заклеюють роти скотчем, левенятам вводять заспокійливі препарати, у мавп видаляють ікла, сов струшують протягом дня, щоб вони не засинали, орлам та яструбам підрізають крила тощо. «Не дивно, що всі ці тварини змучені», — додає секретар інспекції з благоустрою Алушти Сергій Данилін.

Подібний бізнес процвітає й на чорноморських пляжах Одещини та Миколаїв­щини, а також на Азовському морі. Адже «пляжні раби» фотографів приносять своїм поневолювачам добрі прибутки: одна фотографія малечі з мавпочкою, левенятком чи крокодильчиком коштує для їхніх батьків від десяти до тридцяти гривень. Бажаючих «сфоткатися» з тваринками дітлахів вистачає. Натомість тварини постійно перебувають на сонці, для деяких із них морський клімат та спека є незвичними і вбивчими.

Відтак голова По­стійної комісії Верховної Ради Криму з правових питань, правопорядку та надзвичайних ситуацій Людмила Лубіна вважає усе, що відбувається з тваринами на пляжах Криму, «середньовічними тортурами». «Це абсолютно дикі речі. Тварини страждають, мучаться, вмирають», — каже пані Лубіна і додає, що незважаючи на низку нормативно–правових актів, які регулюють поводження з тваринами, віз і нині там. Адже у Криму ці норми, як правило, не виконуються. Чому? «Правоохоронні, наглядові та контролюючі органи працюють вкрай погано, а виконавчі органи влади просто не виконують відповідні закони України й постанову Верховної Ради Криму», — пояснює Людмила Лубіна.

Жахає й те, що, за словами пана Артова, у Криму вже чітко налагоджена ціла система: виловлювання тварин, продаж їх підприємцям і подальша експлуатація тварин на пляжах і набережних курортних регіонів півострова. Але екологи здаватися не збираються й обіцяють зробити все, щоб наступного року на пляжах Криму не було фотографів із тваринами. «Наша позиція така: органи влади повинні цю справу припинити, щоб курортний сезон у нас взагалі був без фотографів, які ходять по пляжу. Адже з тваринами можна поспілкуватися і в зоопарках», — каже Андрій Артов.

ДОВІДКА «УМ»

На пляжах та в парках Північної Європи не зустрінеш фотографів, що «працюють» в парі з «братами нашими меншими». У всіх скандинавських країнах діє суворе законодавство, яке забороняє використовувати тварин з розважальною метою, якщо поведінка, яку вимагає від них людина, не є для тварин природною і погіршує їхнє самопочуття. За словами прес–шефа шведської громадської організації «Права тварин» пані Алсеніус, якби фотограф захотів привернути увагу клієнтів за допомогою верблюда, як це роблять у країнах Близького Сходу, проблем не виникло б. «Кораблі пустелі» люблять фотосесії і не страждають від них. Але інші види тварин перебувають під захистом закону. Мавп і ведмедів у Швеції заборонено експлуатувати навіть у цирках.

Але найкраще права тварин захищені в Німеччині, яка першою у світі включила до власної Конституції статтю 20 «а», присвячену захисту тварин. Німці також першими у світі ввели до штату органів місцевого самоврядування посаду «захисника тварин». Законодавство ФРН категорично забороняє використовувати тварин як декорації для фото.

А ТИМ ЧАСОМ...

У курортній Алушті виявлено підпільний цех, який працює без будь–яких документів і санітарних норм: м’ясо для приготування шаурми там вимочували у формаліні, який запобігає розкладанню. Надалі це м’ясо постачали в десятки торговельних точок Алушти з виробництва і продажу шаурми. За словами секретаря інспекції з впорядкування Алушти Сергія Даниліна, за цим фактом порушено кримінальну справу за статтею порушення санітарно–епідеміологічних норм, водночас цех продовжує працювати, а м’ясо постачають у торговельні точки міста.

Що цікаво, в Алушті є лише три зареєстровані офіційні точки з виробництва і продажу шаурми, решта працює нелегально. Також пан Данилін зазначає, що зусилля влади закрити ці точки — марні, оскільки цей бізнес курирують певні структури. Цього літа в Алушті вже були факти отруєння шаурмою, креветками тощо. «Алушта перетворилася на базар, а набережна міста — це засилля зла і незаконної торгівлі», — обурюється пан Данилін.