Під час будівництва автобану «Київ—Одеса», на околиці села Нестерівка Маньківського району Черкаської області було виявлене древнє пізньо-скіфське поховання, що містило золотий скарб. На археологічних картах уже давно значився цей курган, але взятися за розкопки змусили дорожньо-ремонтні роботи. Археологи виявили поховання жінки, яка належала до скіфської військової кочової знаті. Датується знахідка IV століттям до н. е. Поховання було так званого катакомбного типу. Тобто спочатку була прорита шахта глибиною 7,4 м, від якої вбік ішла поховальна камера.
— У похованні було виявлено 181 золотий предмет, — розповідає старший науковий співробітник Черкаської обласної археологічної інспекції Олександр Назаров. — Це дві підвіски до головного убору, решта — нашивки-прикраси до одягу. Шість нашивок мають зображення людських облич, одна — рослинно-геометричний орнамент. Разом із жінкою було поховано і її коня. Знайдено 16 срібних прикрас збруї, а також бронзове люстерко, 10 наконечників стріл, керамічне прясло й веретено. Останнє, з наукової точки зору, не менш цінне, ніж золоті прикраси. Адже досі учені досить приблизно уявляли форму тогочасного веретена. Виготовляли їх переважно з дерева, тому цілих до нашого часу практично не збереглося. А це веретено було зроблене з міцного оленячого рогу. На жаль, основні цінності кургану викрали ще ста-родавнi мародери .
Невтомні співробітники Черкаської обласної археологічної інспекції постійно проводять на території Черкащини наукові розкопки, дивують цікавими знахідками. Переважно це зразки древнього посуду, сільськогосподарські знаряддя. Золоті скарби, досить рідкісні. Останні траплялися 1988 року в Городищі та 1995 року у Рижанівці Звенигородського району. В обох випадках то були жіночі скіфські поховання.
За цінністю і науковим значенням нестерівський скарб не поступається двом попереднім. Знайдене скіфське золото науковці передадуть на тимчасове зберігання до Черкаського обласного краєзнавчого музею, а згодом знахідка займе почесне місце в експозиції обласного археологічного музею, створити який планують наші науковці.
Володимир ЧОС.