Південно–Осетинський округ Москви

Початок грузинського бліцкригу

Позавчора, після відмови керівництва сепаратистської Південної Осетії провести прямі переговори з Грузією, у Тбілісі було вирішення «усунути кримінальний режим» та «відновити конституційний лад» у цьому регіоні. Того ж вечора грузинські війська чисельністю приблизно 600 військовослужбовців перетнули кордон республіки і розпочали наступ у напрямку столиці Південної Осетії — Цхінвалі. Вночі грузинські війська обстріляли місто з ракетних установок «Град», а потім піхота пішла на штурм. До 12.00 учорашнього дня грузини контролювали вже 60 відсотків Цхінвалі та більшість сіл Південної Осетії. До міста ввійшли грузинські танки.

Кількість жертв у місті, коли його контролювали грузинські війська, не відома: інформагенції подавали кількість убитих від 15 осіб до сотень. Цивільне населення сховалося по підвалах та інших можливих сховищах. У Цхінвалі вчора перебувало приблизно 30 тисяч мирних жителів. За даними «Інтерфаксу», місто стояло в руїнах.

Президент Едуард Кокойти, який любив з’являтися на публіці у військовій уніформі, втік одним із перших разом з найближчим оточенням.

Російський «ведмідь» прокинувся

МЗС Росії ще ввечері четверга виступило з гострою нотою протесту проти дій Грузії та закликало світове співтовариство переглянути наміри Грузії щодо вступу до НАТО. Учора на вимогу Росії в Нью–Йорку відбулося надзвичайне засідання Ради Безпеки ООН. Представник Грузії при ООН Іраклій Аласанія поклав усю вину за конфлікт на південноосетинську сторону та закликав світове співтовариство попередити втручання Росії у цей конфлікт. Утім Радбез так і не зміг узгодити запропоновану Росією спільну декларацію щодо подій у Південній Осетії. Генсек ООН Пан Кі Мун, Білий дім та керівництво ЄС закликали сторони припинити кровопролиття і сісти за стіл переговорів .

Російські ЗМІ повідомили, що в ніч із четверга на п’ятницю до Південної Осетії відбули «добровольці» з Північної Осетії. Також повідомляють, що під впливом пропаганди російського телебачення до військкоматів російських міст також приходять добровольці з проханням направити їх на війну з грузинами. При цьому деякі прохають відправити їх «до Абхазії». Усе в дусі «Вставай, страна огромная!».

Але, напевно, не стільки таких підбурюючих настроїв чекало російське керівництво, скільки військової вправності грузинів. Вочевидь, контратака була розпланована напередодні. Кремль і міноборони, яке, до речі, ще в четвер не скупилося на різкі мілітаристські заяви про бажання «захистити російських громадян на території Південної Осетії», ухвалили рішення про військову контроперацію. Про те, що вона не забариться, свідчили й учорашні вранішні заяви очільників РФ.

Прем’єр–міністр Росії Володимир Путін, який перебував із візитом у Китаї, об 11.00 заявив, що бойові дії Грузії в Південній Осетії не залишаться без відповіді. Відразу за ним, скориставшись прямим телеефіром, виступив президент Дмитро Медведєв. «Логіка кроків, які ми застосовуємо, продиктована цими обставинами... Росія історично була і залишиться гарантом безпеки народів Кавказу... Ми не допустимо безкарної загибелі наших співвітчизників; винуватці будут заслужено покарані», — у цих словах Медведєва не складно прочитати відверту загрозу.

Відтак російські літаки Су–24 двічі порушили повітряний простір Грузії і скинули три бомби поблизу Горі, рідного міста Сталіна. Одна з них вибухнула в центрі міста. Речник МЗС Грузії Шота Утіашвілі повідомив, що «в місті є багато поранених». Грузинська телекомпанія «Руставі–2» повідомила, що один російський літак було збито, але МЗС Росії назвало цю інформацію «маячнею».

ДОВІДКА «УМ»

Осетини

Південна Осетія є гірським регіоном, більшість території якого лежить на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря. Осетини — це азійське плем’я, яке переселилося на територію теперішньої республіки багато століть тому. Осетинська мова споріднена з фарсі, а осетини в переважній більшості є мусульманами. Поступово вони почали переселятися на південь — на питомо грузинські землі.

Під час завоювання Росією Кавказу в XVIII та ХІХ ст. осетини були єдиним народом Північного Кавказу, який не ставив спротиву російським військам і навіть допомагав їм підкорювати сусідні народи. 1920 року вони, на відміну від інших народів, зайняли сторону більшовиків і допомагали насаджувати їхню владу на Кавказі. Тому осетини традиційно вважаються дуже лояльними до Росії.

Південна Осетія

На цей час у Південній Осетії мешкають 70 тисяч осіб. Приблизно третина з них є грузинами, а дві третини — осетинами. Головна причина конфліктів між грузинами та осетинами — релігійні розбіжності, які й призвели до сепаратистських настроїв. Офіційний Тбілісі був змушений заборонити використання назви Південна Осетія як загрозливої для територіальної цілісності Грузії, замінивши її просто на Цхінвальський район. І порекомендував при цьому Північній Осетії називатися просто Осетія.

* * *

1989 року, коли СРСР уже відживав своє, відбулися перші криваві сутички між грузинами та осетинами у Цхінвалі. Повторилися вони й наступного року, коли Південна Осетія оголосила про свій намір вийти зі складу Грузії. Спорадичні сутички тривали до літа 1992 року, коли грузини, осетини та росіяни досягли домовленості про розташування в регіоні російських миротворчих сил. На жаль, наступні роки показали, що миротворці не були безсторонніми. Москва всіляко зміцнювала свою присутність у Південній Осетії, видавши 80 відсоткам її мешканців російські паспорти.