«Привіт. Я — Мел ГІПСон»

Поки Прем’єр дискутує з Президентом на тему доцільності військового параду, Майдан Незалежності окупували білі чоловічки. Саме білі, а не зелені — тому це не акція проти Черновецького, але також перформенс із соціальним підтекстом. Якщо підійти до котроїсь із дванадцяти гіпсових статуй (десятеро зображують дітей, двоє — дорослих), вони заговорять. Очевидно, спрацьовують сенсори, вмонтовані всередину гіпсу. «Привіт, поговори зі мною, — запропонує каменюка. — Я Артем, мені сім років».

Артем, якому сім, і решта, якій ще довго до отримання паспорта, розповідатимуть свої історії. Все це разом узяте означає, що в Україні є діти, яким бракує спілкування з батьками. Решті має бути соромно, а щоб їхня совість пробу­джувалась разом із посмішкою, для несвідомих дорослих розставили гіпсових дітей. Так пояснює задум менеджер цього проекту Тетяна Атаджанова. Вона зазначає, що через брак часу для спілкування в сім’ях з’являються сварки і непорозуміння. От тільки брак часу може бути пов’язаний зі здобуттям батьками хліба насущного для своїх чад — у супердорогому Києві відправити «першачка» до школи дорівнює цілому статку.

Та благодушне повчання на тему «як любити родину» все ж нікому особливо не заважає. Кияни новаціям зраділи і залюбки фотографувались із «прибульцями». А ще більше усі зраділи, коли дізнались, що гіпсове «біле братство» — не надовго. Все–таки на багатостраждальному Майдані з козаками, кіньми, засновниками Києва і маленькими недолюбленими в дитинстві українцями — явний перебір. Тож 10 серпня, тобто завтра, акція поїде далі — мандрувати містами України, кажуть її ініціатори.